Зустріти Воскреслого і прийняти дар вічного життя (Йн 17, 1-11а)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 17, 1-11а
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Ісус підвів очі до неба і сказав: «Отче, прийшла година. Прослав свого Сина, щоби Син прославив Тебе, так як Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, кого Ти послав, – Ісуса Христа. Я прославив Тебе на землі: завершив діло, яке Ти дав Мені , щоб Я його виконав; а тепер прослав Мене Ти, Отче, в себе славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ почав існувати. Я явив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і Твоє слово вони зберегли. Нині вони пізнали, що все, що Ти дав Мені , є від Тебе; адже слова, які Ти Мені дав, Я дав їм; і вони прийняли й пізнали істинно, що Я вийшов від Тебе, й увірували, що Ти Мене послав. Я за них благаю, – не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої; і все Моє – Твоє, а Твоє – Моє; і Я прославлений в них. І Я вже не у світі, а вони у світі; і Я до Тебе йду!» Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Церква дає нам сьогодні до роздумів прекрасну молитву Ісуса, в якій Він просить Отця за своїх учнів – а отже й за мене і за тебе – за всіх тих, хто Його «прийняли і справді пізнали (…) та увірували [в Нього]». Молитву незвичайну, бо виголошену наприкінці Його земного життя, у так звану «годину, що настала» – годину Його страстей і смерті, а водночас Його слави і перемоги. Подібно як під час помноження хліба, Ісус підносить очі до неба і звертається до Того, Хто є джерелом Його слави. Просить про вічне життя, тобто спасіння, для всіх тих, які були вибрані і Йому дані. Вони є спільною власністю Отця і Його. І відразу ніби пояснює нам: «А це є вічне життя: щоб пізнали Тебе, єдиного істинного Бога, та Того, Кого Ти послав, Ісуса Христа».
Вічне життя є пізнанням Бога не лише в інтелектуальному вимірі, але через прийняття Його, відкритість на Нього, зустріч із Ним, довіру до Нього і досвід Його величі, величності та багатства у моїй щоденності. Це входження у стосунок любові – з Отцем, Сином і Святим Духом. У повноті це, безперечно, здійсниться лише в небі, але ж уже тепер починається. Уже тепер я можу зустрічатися з Ним у Його Слові, Таїнствах, у ближньому; і відкриватися на Нього. Уже тепер можу Йому безмежно довіряти і вірити в Нього та Йому. Уже тепер вічне життя стає моєю часткою. Христос дає мені його; закликає до цього життя і підказує, як його осягнути, кажучи: «перебувайте в любові Моїй» (пор.: Йн 15, 10), «дотримуйтесь заповідей» (пор.: Мт 19, 16–17), тобто «виконуйте їх», щоб перебувати в Бозі, а Бог – у вас (пор.: 1 Йн 3, 24). Чи це лише стільки – і аж стільки?
Христос через Свій хрест, страсті і воскресіння, тобто через «звершення діла, яке Отець дав Йому виконати», обдаровує мене вічним життям. Церква про це навчає і постійно нагадує, що моєю метою є небо, де Бог «витре з [моїх] очей кожну сльозу, і смерті вже не буде. Ні смутку, ні крику, ні болю вже не буде» (пор.: Одкр 21, 4); тільки Бог! Зі мною і з тобою! Навіки! Насправді я не заслуговую на вічне життя, але маю прийняти його як дар; маю навертатися і відкривати Боже Царство як найцінніше, а також іти за Ісусом, у Якому це життя присутнє. Це Він відкриває мені прекрасну дорогу до повноти щастя і обіцяє славу неба. Чи може бути щось більш величне? «Хто вірує в Сина, має вічне життя; хто ж не слухається Сина, не побачить життя» (пор.: Йн 3, 36). Отже, як є зі мною? Чи вірю я Ісусові? Чи вірю в Його безмежну любов? Чи хочу Його пізнавати? Чи життя в Божій славі мене взагалі цікавить?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Духу Святий, Боже, Духу Правди і Любові, відкривай моє серце на дар вічного життя.