Ходити в Святому Духові – це зростати в любові через правду (Лк 7, 36-50)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

Євангеліє

Лк 7, 36-50

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу один із фарисеїв просив Ісуса, щоб Він поїв з ним. Увійшовши до дому фарисея, він возліг до столу. І от жінка, яка була в тому місті, грішниця, довідавшись, що Він возлежить при столі в домі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро; і, ставши ззаду біля Його ніг, вона, плачучи, слізьми почала обмивати Його ноги та обтирала волоссям своєї голови, і цілувала Його ноги та мастила миром. Побачивши це, фарисей, котрий запросив Його, міркував собі й казав: «Коли б Він був пророком, то знав би, хто і яка ця жінка, яка доторкається до Нього, — що вона грішниця!» Ісус у відповідь промовив до нього: «Симоне, маю тобі щось сказати». А той відповів: «Кажи, Вчителю!» «Два боржники були в одного позикодавця: один був винен п’ятсот динаріїв, а другий — п’ятдесят. Оскільки вони не могли віддати, то обом подарував. Отже, котрий з них більше любитиме його?» У відповідь Симон сказав: «Думаю, що той, якому більше подарував». І Він сказав йому: «Правильно ти розсудив». Обернувшись до жінки, Він сказав Симонові: «Чи ти бачиш цю жінку? Я увійшов до твого дому, а ти води на Мої ноги не дав, а вона слізьми обмила Мені ноги й волоссям своїм обтерла. Поцілунку Мені ти не дав, а вона, відколи ввійшов Я, не перестає цілувати Мої ноги. Голови Моєї ти олією не намастив, а вона миром намастила Мої ноги. Через те кажу тобі: Прощаються їй численні гріхи, бо вона багато полюбила, а кому мало прощається, той мало любить». А до неї Він промовив: «Прощаються твої гріхи!». Ті, хто лежав поруч при столі, почали казати самим собі: «Хто ж Він такий, що й гріхи прощає?» Він же сказав жінці: «Твоя віра спасла тебе; іди в мирі».

Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Зворушлива сцена, класика – Ісус прощає велику грішницю – жінку, яка вела у місті грішне життя. Ми легко можемо дистанціюватися від цього, споглядаючи збоку й киваючи головою з розумінням – адже ця жінка мала страшне відчуття провини, погану репутацію, і майже очевидно, що з таким почуттям і рішучістю вона звернулася до Господа. Ми ж інші… Наші гріхи не настільки страшні, щоб кидатися Ісусові до ніг і відчувати таку величезну вдячність і полегшення… А чи справді так? Наскільки ти розумієш цю жінку, наскільки можеш себе з нею ототожнити?

Чи думаєш іноді, що замало любиш, що тобі бракує любові до Бога й ближніх? Ісус пояснює: кому мало прощається, той мало любить. Може, тут є підказка? Може, ти не маєш достатньої свідомості, скільки завдячуєш Ісусові? Коли я не бачу свого гріха, коли він стає для мене звичним, я дедалі більше стаю «в порядку» у власних очах, а жертва Ісуса й благодать стають абстракцією, чимось додатковим, чимось очевидним і водночас відірваним від реальності.

Син Божий об’явився для того, щоб знищити діла диявола (1 Йн 3,8). Якщо ти не бачиш у собі діл диявола – гріхів, ран і поневолень, ти не переживаєш перемоги, спасіння, визволення, зцілення, яке дає Ісус – отже, й не маєш підстав для вдячності. Святий Петро застерігає, що духовна боротьба триває: Чувайте! Бо противник ваш, диявол, немов лев рикаючий, ходить, шукаючи, кого б пожерти (1 Пт 5,8). Чи просиш ти Святого Духа, щоб показав правду про самого себе – про слабкості, падіння, перемоги, дарування? Пізнання правди про те, яким Бог тебе створив, як Він тебе врятував, як благословляє й веде – наповнює серце завжди новою вдячністю й любов’ю.

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Ісусе, визнаю свою сліпоту і прошу: зціли мене, розпали моє літепле серце! Господи, покажи мені ще більше правди, хочу побачити Твої діла в собі! „Я визволю тебе, а ти мене прославиш” (Пс 50,15).

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”