Ходити в Дусі покаяння і вдячності (Мт 11, 20-24)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання)
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 11, 20-24†
Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу почав Ісус докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, за те, що вони не покаялися: «Горе тобі , Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті чудеса, які сталися у вас, вони давно покаялися б у волосяниці та в попелі. Так ось кажу вам: Тиру й Сидону буде легше в день суду, ніж вам. І ти, Капернауме, хіба до неба будеш піднесений? До аду опустишся! Бо коли би чудеса, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині. Тож ось кажу вам, що землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Ісус говорить про день суду. Він не погрожує і не розраховує на те, що залякування спонукає до змін. Варто замислитися, чи не залишилося ще в нашому образі Бога місця для страху перед Ним. Чи немає в наших уявленнях про Нього влади, що виявляється як насильство, мстивість, надмірні вимоги або будь-що інше, що передбачає життя в тривозі. Ісус не лякає, коли говорить про пекло і судний день. Вони, без сумніву, існують: існує пекло, його слуги — демони, і день суду неодмінно настане. Однак слова Ісуса про це є виявом турботи про людей і закликом до навернення. Це трохи схоже на ситуацію, коли ми живемо на самому краї острова, океан поступово підмиває берег під фундаментом нашого дому, а приходить друг і каже: «Якщо ти нічого з цим не зробиш, якщо не зміниш ситуацію, твій дім упаде в океан». Такий друг залякує чи радше виявляє турботу і хоче вберегти моє життя?
Якщо Боже обдарування має стати ключем до навернення, то для цього потрібна вдячність, а вона, своєю чергою, нерозривно пов’язана зі смиренням. Ми маємо вибір: або займаємо позицію «мені це належить» чи «це само собою зрозуміло», або обираємо вдячність. Я сама досі цього вчуся, адже з рідного дому не винесла ані звички бути вдячною, ані вміння цінувати те, що маю. Я бачу, як пам’ять про вдячність перемінює моє серце і поступово навчає мене покори. Прокинувся сьогодні вранці й пішов на роботу? Подякуй за новий день і за свою працю, якою б вона не була. Адже багато людей хворіють, мають інвалідність, живуть із травмами, не можуть виходити з дому або перебувають у закладах опіки. Сьогодні ти їв досхочу? Подякуй, бо багато людей у світі не мають доступу до достатньої кількості їжі. І щоб це побачити, не потрібно їхати до Африки — достатньо уважно озирнутися навколо себе. Маєш віру в Бога? Подякуй, адже багато людей борються з життям у цілковитній самотності — без підтримки, яку дає Любов, а наприкінці їх чекає лише розпач.
Смиренно дякуймо Богові за те, що Він захотів притягнути нас до Себе, що дарував нам благодать навернення, що ми можемо щодня читати Його Слово і живитися Його силою. Це величезний дар, до якого легко звикнути, адже ми не живемо в країні, де християнство є чужою або переслідуваною релігією. Тому цінуймо благодать віри, здоров’я і життя — кожного дня.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи, дякую Тобі за Твою присутність у моєму житті, за сьогоднішній день, за друзів і родину, за те, що я можу сьогодні йти на роботу. Амінь.