2 Цар 4, 42-44 \ Пс 145 \ Еф 4, 1-6 \ Йн 6, 1-15

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

2 Цар 4, 42-44

Читання з Другої книги Царів.

Тими днями якийсь чоловік прийшов із Ваал-Шаліші й приніс у сакві Божому чоловікові хліба з перших плодів – двадцять ячмінних буханців і свіжого зерна в колосках. Єлисей звелів: «Дай людям, нехай їдять!» Слуга ж його відповів: «Що тут класти перед сотнею чоловік?» Він же каже: «Дай людям, нехай їдять, бо так гово­рить Господь: “Їстимуть, та ще й зостанеться”». І поклав перед ними, і їли вони, і ще зосталося, за словом Господнім.       Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 145, 10-11. 15-16. 17-18

Рефрен: Відкривши руку, годуєш досита.

1.Тебе, Господи, усі Твої діла будуть прославляти, *

Тебе усі Твої праведники будуть благословляти.

Вони розголошуватимуть славу Твого Царства *

і розповідатимуть про Твою могутність.

2.Очі всіх надіються на Тебе, *

і Ти даєш їм поживу своєчасно:

розкриваєш cвою долоню *

і усе, що живе, годуєш досита.

3. Праведний Господь на всіх своїх дорогах *

і милосердний у кожному своєму ділі.

Господь близький до всіх, які Його кличуть, – *

до всіх, які кличуть Його у правді.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ

Еф 4, 1-6

Читання з Послання святого апостола Павла до ефесян.

Брати! Я, в’язень у Господі, прошу вас, щоб ви пово­дилися гідно звання, до якого були покликані, з усякою покірністю і лагідністю, з довготерпінням, в любові тер­плячи одне одного, намагаючись зберігати єдність духа в узах миру. Одне тіло й один Дух, – як і були ви покликані в одні й надії вашого покликання. Один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець усіх, який над усіма, і через усіх, і в усіх. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Лк 7, 16

Алілуя, алілуя, алілуя.

Великий пророк з’явився між нами,

і Бог свій народ відвідав!

ЄВАНГЕЛІЄ

Йн 6, 1-15

† Читання святого Євангелія від Йоана.

Того часу Ісус пішов на другий бік Галілейського, тобто Тиверіадського моря. І за Ним слідував великий натовп, побачивши чудесні знамення, які  Він здійснював над хворими. Ісус же вийшов на гору й сидів там зі свої­ми учнями. А була близько Пасха – юдейське свято. Тоді  Ісус, піднявши очі і побачивши, що великий на­товп іде до Нього, і каже Филипові: «Звідки це купити нам хліба, щоб поїли оці ?» Він говорив це, випробовую­чи його, бо сам знав, що мав робити. Відповів йому Филип: «На двісті динаріїв буде їм не­достатньо хліба, щоб кожний хоч трохи одержав!» Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат Си­мона-Петра: «Тут є хлопчина, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?» Промовив Ісус: «Розсадіть людей!» А було в тому місці багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять. А Ісус узяв хліби і, промовивши подяку, роздав тим, які  посідали; також і рибу, скільки бажали. Коли ж наситилися, Він каже своїм учням: «Зберіть шматки, що залишились, щоб нічого не пропало». Тож зібрали й наповнили дванадцять кошиків шмат­ками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які  їли. Тоді  люди, побачивши чудесне знамення, яке Ісус вчинив, говорили, що насправді Він – Пророк, який має прийти у світ. А Ісус, знаючи, що вони мають намір при­йти і схопити Його, щоб зробити царем, віддалився зно­ву сам на гору. Слово Господнє.