2 Мак 7, 1. 20-31 \ Пс 17 \ Лк 19, 11-28

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

2 Мак 7, 1. 20-31

Читання з Другої книги Макавеїв.

Тими днями були разом схоплені семеро братів з матір’ю. Цар повелів катувати їх бичами та воловими жилами, щоб заставити їх їсти заборонену свинину. Незвичайно великого подиву, доброго спомину гід­на їх же мати, яка, бачивши як семеро її синів протягом одного дня загинули, мужньо перенесла те, бо надію по­клала на Господа. Вона, повна шляхетної відваги, підбадьорюючи свою жіночу ніжність чоловічим духом, умовляла кожно­го з них батьківською мовою, кажучи до них: «Не знаю я, як ви в моїм лоні з’явилися, не я дала вам дух та життя, не я звела докупи частини вашого тіла; але це Творець світу, який творив людину, коли вона поставала, який дав буття всім істотам, – Він віддасть назад вам у своє­му милосерді дух та життя, бо ви тепер жертвуєте собою задля Його святих законів». Антіох думав, що вона його зневажає, і боявся, щоб вона, йому на наругу, не звернула голосу наймолодшо­го, який ще лишився; почав отже його умовляти, і то не лише словами, але й під клятвою запевняв, що збагатить його, вчинить щасливим, якщо він відступить від бать­ківських законів, ба, навіть матиме його за друга й дасть йому високу посаду. Оскільки юнак ніяк не хотів на те пристати, цар прикликав матір і заходився її намовляти, щоб вона дала хлопцеві рятівну пораду. А що він довго умовляв, то вона й погодилась переконати сина. Тож нахилившись над ним, почала вона глузува­ти з жорстокого тирана, кажучи так, батьківською мовою: «Сину, змилуйся наді мною, яка носила тебе в лоні дев’ять місяців, яка годувала тебе три роки і вигодува­ла, та й довела до цього віку, кормивши тебе. Молю тебе, дитино, поглянь на небо й землю, подивися на все, що в них є, і зрозумій, що все це Бог створив з нічого, і що й людський рід став існувати таким чином. Не бійся цьо­го ката, а, гідний своїх братів, прийми смерть, щоб я мог­ла тебе в Божому милосерді знову мати разом з братами». Ледве вона скінчила, як юнак сказав: «Чого чекаєте? Я не послухаю царського наказу. Я скоряюся велінню закону, який був даний батькам нашим через Мойсея. А ти, винахіднику всякого зла на євреїв, не уникнеш рук Божих!». Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 17, 1. 5-6. 8 і 15

Рефрен: Сититись буду ликом Твоїм, Боже.

1.Господи, вислухай мою правду, *

зверни увагу на моє благання,

прислухайся до моєї молитви *

з уст нелукавих.

2.Спрямуй на свої стежки мої стопи, *

щоб мої ноги не похитнулись.

Я кличу до Тебе, бо Ти мене вислухаєш, Боже. *

Прихили до мене своє вухо і почуй мій голос. 

3.Хорони мене, як зіницю ока, *

сховай мене в крил Твоїх тіні.

А я в праведності з’явлюся перед Твоїм обличчям *

і, пробудившись, Твоїм виглядом насичусь.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Йн 15, 16

Алілуя, алілуя, алілуя.

Я вибрав вас зі світу, щоб ви йшли та плід приносили,

і щоби плід ваш залишався.

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 19, 11-28

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу Ісус розповів притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’я­витися Боже Царство. Тож Він сказав: «Один чоловік шляхетного роду пі­шов у далеку країну, щоби одержати царство і поверну­тися. Він покликав десятьох своїх слуг, дав їм десять мін і сказав їм: “Торгуйте, доки прийду”. Та його співгромадяни ненавиділи його і послали по­сланців слідом за ним, кажучи: “Не хочемо, щоби цей за­царював над нами!” І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих слуг, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували. Приходить перший і каже: “Пане, міна твоя принесла додатково десять мін”. І відказав йому: “Гаразд, добрий слуго, оскільки в малому ти був вірний, будь володарем над десятьма містами”. Прийшов другий, кажучи: “Пане, міна твоя принесла п’ять мін”. Сказав і цьому: “І ти будь над п’ятьма містами”. І ще один прийшов, кажучи: “Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хустині. Адже я боявся тебе, бо ти су­вора людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв”. Каже йому: “Устами твоїми суджу я тебе, лукавий слуго! Ти знав, що я сувора людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв. То чому ж не дав ти моїх грошей на стіл купцям? І я, повернувшись, узяв би своє з відсотком”. А тим, які  стояли поряд, сказав: “Заберіть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін”. І відповіли йому: “Пане, він же має десять мін!” “Кажу вам: Кожному, хто має, дано буде, а від того, хто не має, буде забране і те, що має. А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!”» Сказавши це, Він пішов попереду, піднімаючись в Єрусалим. Слово Господнє.