1 Цар 8, 1-7. 9-13 \ Пс 132 \ Мк 6, 53-56

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

1 Цар 8, 1-7. 9-13

Читання з Першої книги Царів.

Тими днями цар Соломон скликав до себе в Єрусалим усіх старших Ізраїля, усіх голів над колінами і князів ізраїльських родин, щоб перенести кивот Господнього союзу з Давидового міста, тобто з Сіону. Усі ізраїльські мужі зібрались до царя Соломона на свято в місяці Етанім, що був сьомий місяць. Як же прибули всі старші Ізраїля, священники взяли кивот, і понесли кивот Господній і намет зборів з усім святим посудом, що був у наметі. Священники й левіти несли їх. Цар же Соломон і вся ізраїльська громада, що зібралась коло нього перед кивотом, жертвували з ним волів і овець, – стільки, що їм не було ні числа, ні ліку. Священники внесли кивот Господнього завіту на його місце, в Дабір храму, в Святая Святих, під крила херувимів, бо херувими простягали крила над місцем кивота і покривали зверху кивот та його держаки. В ковчезі не було нічого, крім двох кам’яних таблиць, які там поклав Мойсей на Хориві, коли уклав був Господь союз із синами Ізраїля по виході їх з Єгипетської землі. Як же священники вийшли з святині, наповнила хмара храм Господній, так що священики через хмару не могли там стояти й служити службу; слава бо Господня сповнила храм Господній. Тоді Соломон промовив: «Господь сказав, що перебуватиме у хмарі. Тим я й спорудив Тобі дім на мешкання, місце, де Ти повіки будеш жити».  Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 132, 6-7. 9-10

Рефрен: Вируш, о Боже, на місце спочинку.

1.Ось ми це почули в Ефраті, – *

знайшли на полях Яару.

До Його осель увійдімо, *

до підніжка Його ніг поклонімось.

2.Твої священники в праведність одягнуться, *

а Твої святі будуть радіти.

Задля слуги Твого Давида *

не відверни обличчя від помазанця свого.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пор. Мт 4, 23

Алілуя, алілуя, алілуя.

Ісус проповідував Євангеліє Царства

та зцілював всяку хворобу в народі.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мк 6, 53-56

† Читання святого Євангелія від Марка.

Того часу Ісус і Його учні прибули до Генісаретської землі  й причалили. Коли вони вийшли з човна, люди відразу, впізнавши Його, оббігли всю ту околицю і почали на ложах приносити хворих туди, де чули, що Він знаходиться. І куди б Він не входив: до сіл, міст, хуторів – скрізь на майданах клали недужих і благали Його, щоб хоч до краю Його одягу доторкнутися, а ті, хто торкався до Нього, зцілялися.  Слово Господнє.