1 Мак 6, 1-13 \ Пс 9 \ Лк 20, 27-40

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

1 Мак 6, 1-13

Читання з Першої книги Макавеїв.

Тими днями цар Антіох, проходивши через горішні сторони, почув, що в Персії є Елімаїс, місто, славне ба­гатством, сріблом та золотом, а в ньому храм вельми ба­гатий, де були золоті панцирі, щити та зброя, які там за­лишив Олександр, син Филипа, цар македонський, який першим царював над греками. Антіох прибув і намагав­ся захопити місто й пограбувати його, але не міг, бо ті, які були в місті, довідалися про його намір та виступили збройно проти нього, так, що він, дуже прибитий, утік звідси геть, і повернувся у Вавилон. Коли ж він був ще в Персії, сповістили його, що війсь­ка, які пішли в Юдею – розбиті, а Лісій, який був із силь­ним військом, двигнувся вперед, та був примушений утікати від юдеїв, які скріпилися завдяки зброї, силі та здобичі вельми великій, яку взяли від розбитих військ. Юдеї повалили мерзоту, що її Антіох спорудив на жер­товнику в Єрусалимі, і храм, як перше, обвели високими мурами разом з Бетсуром, його містом. І сталось, коли почув цар про все те, стривожився, по­чав вельми хвилюватись, упав на ліжко й захворів з горя, бо не так сталось, як йому бажалось. Довго пробув він там, бо на нього все находив великий смуток, і він гадав, що має вмерти. Скликав усіх своїх друзів і сказав їм: «Сон зник з моїх очей, від смутку мліє серце, і сказав я у серці своїм: Яка печаль, який великий смуток найшов тепер на мене, – я, що був такий добрий та всіма люблений, коли був по­тужний, тепер пригадую собі те зло, що я заподіяв у Єру­салимі, коли забрав увесь золотий та срібний посуд, що був у ньому, та коли наказав без причини винищити мешканців Юдеї. Знаю, що через те спіткало мене лихо, й ось я гину у великім смутку на чужині». Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 9, 2-3. 4 і 6. 16 і 19

Рефрен: Буду радіти Господнім спасінням.

1.Хвалитиму Господа усім своїм серцем, *

розповідатиму про всі Твої чуда.

Я буду веселитися і радіти Тобою, *

співатиму Твоєму Імені, о Всевишній.

2.Коли мої вороги назад відступлять, *

вони послабнуть і загинуть від Твого обличчя.

Ти погрозив народам і наслав на безбожного згубу, *

Ти стер їхнє ім’я на віки вічні.

3.Народи провалилися в яму, яку вони копали, *

в пастку, яку вони ж приховали, †

їхня нога попала.

А убогий не назавжди буде забутий, *

і надія бідних не буде втрачена назавжди.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пор. 2 Тим 1, 10б

Алілуя, алілуя, алілуя.

Спаситель наш Ісус Христос смерть знищив,

а життя освітив Євангелієм.

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 20, 27-40

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу підійшли деякі зі садукеїв, які стверджува­ли, що немає воскресіння, та й запитали Ісуса, кажучи: «Учителю, Мойсей записав нам, що якби в когось помер брат, котрий має дружину, і помер бездітний, то нехай його брат візьме її за дружину та збудить потомство для свого брата. Отже, було сім братів. Перший, узявши дружину, по­мер бездітним. І другий, і третій узяв її, – і так само всі се­меро; жодний не залишив дітей, усі померли. Останньою померла й жінка. Тож ця жінка у воскресінні котрому з них буде дружиною? Бо ж семеро мали її за дружину». Ісус же сказав їм: «Сини цього віку женяться і ви­ходять заміж, а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж, адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами вос­кресіння. А що мертві воскресають, то й Мойсей виявив біля куща, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова. Бог же не є Богом мертвих, а жи­вих, адже для Нього всі живуть». У відповідь деякі з книжників сказали: «Учителю, добре Ти сказав». Тож більше не наважувалися Його ні про що запиту­вати. Слово Господнє.