1 Кор 9, 16-19. 22б-27 \ Пс 84 \ Лк 6, 39-42
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
1 Кор 9, 16-19. 22б-27
Читання з Першого Послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Якщо я звіщаю Євангеліє, то немає чим мені хвалитися – це мій обов’язок. І горе мені, коли я не звіщатиму Євангелія. Якщо я це здійснюю добровільно, то маю нагороду; якщо не добровільно, то виконую доручену мені службу. Яка ж моя нагорода? А та, що, благовістуючи, я безкорисливо викладатиму Євангеліє, щоб не користуватися своїм правом, яке маю з Євангелія. Будучи вільним від усіх, я себе підкорив усім, щоби багатьох придбати. Для всіх я став усім, щоб в усякому разі деяких спасти. Усе це я роблю задля Євангелія, щоб стати його співучасником. Хіба не знаєте, що ті, які біжать на змаганнях, вони всі біжать, але нагороду одержує один? Тож біжіть, щоб і ви її здобули! Кожний, хто змагається, стримується від усього. Вони, – щоб одержати тлінний вінець, ми, – щоб нетлінний. Тому я не біжу в непевності та веду кулачний бій не так, аби тільки бити повітря. Але я приборкую і поневолюю своє тіло, щоби, проповідуючи іншим, самому не виявитися недостойним. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 84, 3. 4. 5-6. 12
О які любі шатра Твої, Боже!
Моя душа знемагає *
і лине до дворів Господніх,
моє серце і моє тіло *
радіють живим Богом.
Адже й пташка знайшла собі хатку, *
і ластівка – собі гніздо, де виведе своїх пташенят, –
Твої жертовники, Господи воїнств, *
мій Царю і мій Боже!
Блаженні ті, які живуть у Твоєму домі: *
вони славитимуть Тебе повіки.
Блаженна людина, сила якої в Тобі, Боже, *
а в неї у серці – дороги до Тебе.
Адже Господь Бог – сонце і щит. *
Господь посилає милість і славу,
не позбавить благополуччя *
тих, які ходять бездоганно.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 17, 17 б. а
Алілуя, алілуя, алілуя.
Твоє Слово, Господи, – то істина. Освяти нас істиною своєю!
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 6, 39-42
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус розповів учням притчу: «Чи може сліпий сліпого дорогою водити? Чи не впадуть обидва в яму? Учень не вищий за вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель. Чому бачиш скалку, яка в оці брата твого, а колоди, яка в твоєму оці, не помічаєш? Як можеш казати братові своєму: “Брате, дозволь я вийму скалку, яка в твоєму оці!” – а сам не бачиш тієї колоди, яка в твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку, яка в оці твого брата». Слово Господнє.