1 Кор 3, 1-9 \ Пс 33 \ Лк 4, 38-44

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

1 Кор 3, 1-9

Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.

Брати, я не міг говорити до вас як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі. Я годував вас молоком, а не твердою їжею, тому що ви не могли їсти, та й тепер ще не можете, бо ви ще тілесні. Адже коли між вами є заздрість і суперечки, то хіба ви не тілесні, хіба ви не поводитеся по-людському? Бо коли хтось каже: «Я – Павла », а інший: «Я – Апол­лоса», то чи ж ви не тілесні люди? Хто такий Аполлос? Або хто Павло? Вони тільки служителі, через яких ви повірили, – кому скільки вділив Господь. Я посадив, Аполлoс поливав, та зростив Бог. Тому ні той, хто садить є чимось, ні той, хто поливає, лише Той, хто вирощує – Бог. Хто садить і хто поливає, є одне; кожний одержить особисту нагороду згідно зі своєю працею. Бо ми є Бо­жими співпрацівниками; ви є Божою нивою, Божою бу­дівлею.    Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 33, 12-13. 14-15. 20-21

Рефрен: Народ блаженний, що його Бог вибрав.

1.Блаженний народ, для якого Господь є його Богом, – *

народ, якого Він обрав собі у спадок.

Господь поглянув з неба *

і усіх людських синів побачив.

2.Він глядить зі своєї оселі *

на всіх, що землю населяють.

Той, хто кожному з них сотворив серце, *

діла всі їхні знає.

3.Наша душа Господа чекає – *

Він наш помічник і оборонець.

Адже в Ньому розвеселиться наше серце, *

бо ми надіємося на Його святе Ім’я.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Лк 4, 18

Алілуя, алілуя, алілуя.

Господь послав Мене благовістити убогим,

проповідувати визволення полоненим.

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 4, 38-44

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу, вийшовши із синагоги, Ісус увійшов у дім Симона. А Симонова теща була охоплена великою гаряч­кою. І Його просили за неї. Ставши над нею, Він заборонив гарячці, й вона зали­шила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм. Коли ж заходило сонце, всі, які  мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх. Виходили ж біси з багатьох, викрикуючи й гукаючи: «Ти – Син Божий!» Та Він, картаючи їх, не дозволяв гово­рити, бо вони знали, що Він Христос. Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А натовпи шукали Його, й прийшли до Нього, та стримували Його, щоб не йшов від них. А Він сказав їм: «І іншим містам Мені  необхідно бла­говістити Боже Царство, бо на те Я посланий». І Він проповідував по синагогах Юдеї. Слово Господнє.