1 Кор 2, 1-5 \ Пс 119 \ Лк 4, 16-30

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

1 Кор 2, 1-5

Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.

Я, брати, коли прийшов до вас, не прийшов звіщати вам Божу таємницю вишуканими словами й мудрістю, бо я вирішив не знати серед вас нічого, крім Ісуса Христа, і то розп’ятого. Тож перебував я серед вас у немочі, в страху і у великому трепеті; і моє слово, і моя проповідь – не в переконливих словах мудрості, а в проявах Духа та сили, щоб ваша віра була не через людську мудрість, а через Божу силу.    Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 119, 97-98. 99-100. 101-102

Рефрен: Як полюбив я Твій закон, мій Боже!

1.Як я люблю Твій закон, Боже! *

Весь день він мене навчає.

Твої заповіді мудрішим за моїх ворогів мене роблять; *

тож вони мої навіки!

2.За усіх моїх вчителів я став розумніший, *

тому що Твої свідчення є для мене повчанням.

Я зрозумів більше, ніж старці, *

бо заповіді Твої я пильную.

3.Я стримую від усякого поганого шляху свої ноги, *

щоб пильнувати Твого слова.

Від Твоїх присудів я не ухиляюсь, *

бо Ти мене навчаєш.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Лк 4, 18

Алілуя, алілуя, алілуя.

Господь послав Мене благовістити убогим,

проповідувати визволення полоненим.

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 4, 16-30

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу Ісус прибув у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. І дали Йому книгу пророка Ісаї. І, роз­горнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано: «Дух Господній на Мені, тому що Він помазав Мене благовістити убогим, послав мене проповідувати полоненим визволення, сліпим – прозріння, відпустити пригноблених на волю; звіщати рік Господній сприятливий!» Згорнувши книгу, Він віддав її слузі та й сів, а очі всіх у синагозі були зосереджені на Ньому. І Він почав говорити до них: «Сьогодні сповнилося це Писання у вухах ваших». Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: «Чи не син це Йосифа?» А Він промовив до них: «А як же ж, скажете Мені цю приказку: “Лікарю, вилікуй самого себе!” Зроби й тут, на своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі». І Він промовив: «Воістину кажу вам, що жодний про­рок не приймається на своїй батьківщині. По правді кажу вам, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, коли став­ся великий голод по всій землі. Та до жодної з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту Сидонську – до жін­ки-вдови. І багато було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, але ніхто з них не очистився, тільки Нааман – сирієць!» Почувши це, всі в синагозі сповнилися гнівом. І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його до урвища гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його скинути; та Він, пройшовши поміж ними, віддалився.      Слово Господнє.