Іс 50, 4-9а \ Пс 69 \ Мт 26, 14-25

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Іс 50, 4-9а

Читання з Книги пророка Ісаї.

Господь Бог дав мені язик учнів, щоб я підтримував моїм словом знесиленого. Щоранку будить Він, будить моє вухо, щоб я, як учень, слухав. Господь Бог відтулив мені вухо, і я не спротивився, назад не сахнувся. Спину мою віддав я тим, які мене били; щоки мої тим, які бороду в мене рвали; обличчя мого не відвертав я від плювків та глузування. Та Господь Бог мені допомагає, тому я не осоромлюся. Тому й тримаю моє обличчя, мов кремінь: я знаю, що не застидаюся. Близько Той, хто мене виправдовує. Хто посміє сперечатися зі мною? Станьмо разом! Хто мій супротивник? Нехай наблизиться до мене! Ось Господь Бог мені допомагає; хто мене осудить?  Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 69, 8-10. 21б-22. 31 і 33-34

Рефрен: Почуй мій голос в своїм милосерді.

1.Я за Тебе переніс зневагу, †

соромом покрилося моє обличчя. *

Чужим для моїх братів я став, – †

чужинцем для синів матері моєї.

Адже ревність до Твого дому мене поїдає, *

на мене впали зневаги тих, які Тебе зневажають.

2.Я занедужав, тож я з нетерпінням чекав на співчуття, †

та його не було, *

шукав утішителів – і не знайшов їх.

Дали мені жовч у їжу, *

і в моїй спразі мене напоїли оцтом.

3.Я прославлятиму піснею Ім’я Боже, †

звеличуватиму Його похвалою. *

Побачать убогі та зрадіють.

Шукайте Бога, і оживе ваше серце, *

бо Господь вислуховує нужденних †

і не погордує в’язнями своїми.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.

Витай, наш Царю,

лише Ти милуєш  нас, грішних.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 26, 14-25

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу один із Дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників і сказав: «Що ви хочете мені дати, і я видам Його вам?» Вони ж відважили йому тридцять срібних шекелів. І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати. Першого дня Опрісноків до Ісуса підійшли учні й запитали: «Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити Пасху?» Він відповів: «Ідіть у місто до такого-то й скажіть йому: “Учитель каже: Мій час близько, в тебе справлю Пасху зі своїми учнями”». Учні зробили так, як звелів їм Ісус, і приготували Пасху. Коли настав вечір, Він сів до столу з Дванадцятьма і, як вони їли, сказав: «Воістину кажу вам, що один із вас Мене видасть». Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому: «Чи не я, Господи?» А Він у відповідь сказав: «Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, – цей Мене видасть. Щоправда Син Людський іде, як написано про Нього; але горе тій людині, ким Син Людський видається! Краще було б тій людині не народитися». Озвався і Юда, зрадник Його, і сказав: «Чи це не я, Учителю?» Відповів йому: «Це ти сказав». Слово Господнє.