Іс 43, 16-21 \ Пс 126 \ Флп 3, 8-14 \ Йн 8, 1-11

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Іс 43, 16-21

Читання з Книги пророка Ісаї.

Так говорить Господь, який відкрив дорогу в морі, стежку у великих водах, який вивів колісниці і коней сильне військо; але всі разом полягли і не встануть більше, погасли, наче гніт, згасли. «Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє! Ось Я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте? Я прокладу дорогу в пустині і на безлюдді – ріки. Звір дикий буде Мене прославляти, шакали й страуси, бо Я дам воду в пустині і на безлюддях ріки, щоб напоїти Мій вибраний народ. Народ той Я утворив для себе, він звіщатиме Мою хвалу».  Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 126, 1-2аб. 2вг-3. 4-5. 6

Рефрен: Велике діло Бог вчинив із нами.

1.Коли Господь повернув полонених Сіону, *

наче уві сні ми були:

тоді були сповнені радості уста наші, *

а наш язик – веселості повний.

2.Тож будуть між народами говорити: *

«Велике вчинив Господь із ними!»

Господь учинив для нас велике, – *

і ми раділи!

3.Поверни, Господи, наших полонених, *

як потоки на півдні.

Ті, хто у сльозах сіє, *

з радістю жати будуть.

4.Хто, виходячи, іде і плаче, *

несучи торбину насіння,

той, повертаючись, з радістю прийде, *

несучи повні оберемки.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ

Флп 3, 8-14

Читання з Послання святого апостола Павла до филип’ян.

Брати! Все визнаю за втрату з огляду на вищість пізнання мого Господа Ісуса Христа. Задля Нього я все втратив і вважаю за сміття, аби здобути Христа, і виявитися в Ньому, маючи як свою праведність не ту, яка від Закону, але ту, що через віру в Христа, праведність, яка від Бога, через віру; щоби пізнати Його, і силу Його воскресіння, і спільність у Його стражданнях, уподібнюючись Його смерті, аби якось досягти воскресіння з мертвих. Це не так, що я вже осягнув мету або вже став досконалим, але женусь, щоб здобути її – тому що і я був здобутий Ісусом Христом. Брати, я не вважаю себе тим, хто вже осягнув мету. Знаю лише одне: забуваючи те, що позаду, і прямуючи до того, що попереду, я женусь до мети – до нагороди високого Божого покликання в Ісусі Христі.       Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Йоіл 2, 12-13

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.

Тепер поверніться до Бога усім вашим серцем,

бо Він благий і милосердний.

ЄВАНГЕЛІЄ

Йн 8, 1-11

† Читання святого Євангелія від Йоана.

Того часу Ісус пішов на Оливну гору. Та вдосвіта знову прийшов до храму, і весь народ приходив до Нього, і Він, сівши, навчав їх. А книжники й фарисеї привели жінку, схоплену на перелюбі і, поставивши її посередині, кажуть Йому: «Учителю, ця жінка явно була схоплена на перелюбі. В Законі Мойсей наказав нам таких побивати камінням. А Ти що на це скажеш?» Це вони говорили, випробовуючи Його, щоб мати підставу звинуватити Його. Ісус же, схилившись додолу, писав пальцем по землі. Оскільки вони продовжували запитувати Його, Він підвів голову і сказав їм: «Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь!» І знову, схилившись, писав по землі. Вони ж, почувши, відходили один за одним, починаючи зі старших; і залишився сам Ісус та жінка, яка стояла посередині. Ісус, підвівши голову, сказав їй: «Жінко, де вони? Ніхто тебе не осудив?» Вона відповіла: «Ніхто, Господи». А Ісус їй сказав: «Я тебе також не засуджую. Іди й відтепер більше не гріши».  Слово Господнє.