Іс 42, 1-7 \ Пс 27 \ Йн 12, 1-11

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Іс 42, 1-7

Читання з Книги пророка Ісаї.

Так говорить Господь: «Ось Мій Слуга, якого Я підтримую, Мій вибраний, якого вподобала Моя душа. Я поклав духа Мого на Нього: Він понесе народам право. Він не буде кричати, ані вигукувати, і голосу свого на вулиці не дасть почути. Надломленої очеретини не доламає; льону, що куриться, Він не погасить; в істині провістить право. Він не ослабне і не зламається, аж поки не встановить на землі право, і острови чекають Його закон. Так говорить Бог, Господь, який створив небеса і розпростер їх, який ствердив землю з усім, що вона родить; Він, який дає на ній дихання людям, дух тим, хто по ній ходить: “Я, Господь, покликав Тебе у праведності, Я взяв Тебе за руку, Я чуватиму над Тобою. Я поставлю Тебе як завіт для народу і як світло язичникам, щоб сліпим очі відкривати, виводити з в’язниці в’язнів, з темниці тих, хто сидить у темряві”».        Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 27, 1. 2. 3. 13-14

Рефрен: Бог – моє світло і моє спасіння.

1.Господь – моє світло і моє спасіння. *

Кого мені боятись?

Господь – мого життя твердиня. *

Кого мені жахатись?

2.Коли підступали до мене злочинці, *

щоб їсти моє тіло, –

мої гнобителі і мої супостати, – *

вони падали і знемагали.

Якщо проти мене табори повстануть, – *

не злякається моє серце.

3.Якщо проти мене війна повстане, – *

я й тоді надію буду мати.

4.Я ж маю надію побачити блага Господні *

у живих країні.

З нетерпінням чекай на Господа, будь мужнім, *

нехай зміцняється Твоє серце – Господа очікуй!

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.

Витай, наш Царю,

лише Ти милуєш  нас, грішних.

ЄВАНГЕЛІЄ

Йн 12, 1-11

† Читання святого Євангелія від Йоана.

За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Витанії, де був Лазар, якого Ісус воскресив із мертвих. Там Йому влаштували вечерю, і Марта служила, а Лазар був одним із тих, хто був з Ним при столі. Марія, взявши фунт мира зі справжнього дорогоцінного нарду, помазала Ісусові ноги й своїм волоссям обтерла їх. Дім наповнився ароматом мира. Каже Юда Іскаріотський, один з Його учнів, той, який мав Його видати: «Чому б не продати це миро за триста динаріїв і не роздати бідним?» Він сказав це не тому, що турбувався про бідних, але тому, що був злодієм і, маючи скриньку на гроші, носив те, що вкидали. Тоді Ісус сказав: «Облиш її! Треба, щоб вона зберегла це миро на день Мого похорону. Адже бідних ви завжди зі собою маєте, Мене ж – не завжди маєте». Великий натовп юдеїв довідався, що Він там, і прийшли не тільки задля Ісуса, а й щоби побачити Лазаря, якого Він воскресив із мертвих. Тож первосвященники змовилися, щоб і Лазаря вбити, бо через нього багато хто відходив від юдеїв і вірив в Ісуса.  Слово Господнє.