ІсНав 5, 9а. 10-12 \ Пс 34 \ 2 Кор 5, 17-21 \ Лк 15, 1-3. 11-32
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
ІсНав 5, 9а. 10-12
Читання з Книги Ісуса Навина.
Тими днями сказав Господь Ісусові Навину: «Сьогодні Я зняв з вас єгипетський сором». І отаборилися сини Ізраїля в Гілгалі; на чотирнадцятий день першого місяця ввечері вони святкували Пасху на степах єрихонських. На другий день після Пасхи їли вони з урожаю тієї землі: неквашений хліб та пряжене зерно того самого дня. І від наступного дня, як вони стали їсти з урожаю землі, перестала падати манна. Не було в синів Ізраїля більш манни, і вони харчувались того року з плодів Ханаан-землі. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 34, 2-3. 4-5. 6-7
Рефрен: Скуштуйте й взнайте, як Господь наш добрий.
1.Благословлятиму Господа в кожному часі, – *
хвала Його на моїх устах постійно.
Господом хвалитися душа моя буде. *
Хай почують лагідні і звеселяться.
2.Звеличуйте Господа зі мною, *
тож разом Його Ім’я будемо прославляти.
Я шукав Господа, і Він до мене відізвався, *
і визволив мене від усіх моїх страхів.
3.Погляньте на Нього і просвітіться, *
і не будуть засоромлені обличчя ваші.
Цей убогий заволав – і почув Господь його, – *
Він спас його від всякого горя.
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
2 Кор 5, 17-21
Читання з Другого послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, – ось постало нове! Все – від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам служіння примирення. Адже Бог у Христі примирив світ із собою, не зараховуючи їм їхні переступи, і доручив нам слово примирення. Отже, ми – посли від Імені Христа, і тому наче сам Бог просить через нас. Від І мені Христа благаємо: примиріться з Богом! Того, хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю. Слово Боже.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Лк 15, 18
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.
Встану, піду до свого батька і йому скажу:
«Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою».
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 15, 1-3. 11-32
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу наближалися до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його. І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і разом з ними їсть. А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи: «Один чоловік мав двох синів. І молодший з них сказав батькові: “Батьку, дай мені належну частину майна». І він поділив між ними майно. І по небагатьох днях зібравши все, молодший син подався до далекого краю і там розтратив своє майно, живучи розгульно. Як витратив усе, настав великий голод у тому краї, і він став бідувати. Пішов він та й пристав до одного з громадян тієї країни, а той послав його на свої поля пасти свиней. І бажав він насититися стручками, які їли свині, але ніхто йому не давав. Прийшовши до себе, він сказав: “Скільки наймитів мого батька мають у надлишку хліба, а я тут гину з голоду. Встану, піду до свого батька і скажу йому: “Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою і вже не гідний зватися твоїм сином; прийми ж мене як одного з твоїх наймитів”. Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його й змилосердився; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його. А син сказав йому: “Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм”. Та батько сказав своїм слугам: “Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йому на руку і сандалі на ноги; приведіть відгодоване теля та заколіть; будемо їсти й веселитися, бо цей син мій був мертвий – і ожив, пропав – і знайшовся”. І почали веселитися. А його старший син був на полі. Коли, ідучи, наблизився до хати, почув співи й танці. Закликавши одного із слуг, він розпитував, що б це воно було. Той сказав йому: “Твій брат повернувся, і твій батько заколов відгодоване теля, бо здоровим його прийняв назад”. Тож він розгнівався і не хотів увійти. А його батько вийшов і вмовляв його. Та він у відповідь сказав своєму батькові: “Ось, стільки років я тобі служу, ніколи не переступав твоєї заповіді, а ти мені ніколи не дав і козеняти, щоб я повеселився з моїми друзями. Коли ж цей син твій, який розтратив твоє майно з блудницями, повернувся, ти заколов йому відгодоване теля”. А той відказав йому: “Дитино, ти завжди зі мною, і все моє – твоє. Тут треба таки веселитися і радіти, бо цей брат твій був мертвий – і ожив, пропав – і знайшовся”». Слово Господнє.