Іов 38, 1. 8-11 \ Пс 107 \ 2 Кор 5, 14-17 \ Мк 4, 35-41
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Іов 38, 1. 8-11
Читання з Книги Іова.
Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив: «Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона? Коли Я поклав хмару за одіж йому і пелену для нього – густу мряку? Границю Я йому призначив, поклав засуви й ворота і мовив: “Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! Ось тут розіб’ються твої надимані хвилі!”» Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 107, 23-24. 25-26. 28-29. 30-31
Рефрен: Господа славте – милість Його вічна.
1.Ті, які відпливають на кораблях у море, *
котрі торгують на великих водах,
бачили діла Господні *
і Його чудеса в морських глибинах!
2.Він промовляє, – і викликає ураганний вітер, *
який піднімає вгору хвилі моря, –
вони підносяться до неба і спадають у безодню; *
душа їхня у нещасті тане.
3.І закликали до Господа у своїй недолі, *
і Він визволив їх від бід їхніх.
Він бурю змінює на тишу, – *
і замовкають хвилі моря.
4.Вони ж радіють, що затихло море. *
І Він привів їх до бажаного порту.
Хай прославляють Господа за Його милість *
і за Його чудеса над людськими синами!
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
2 Кор 5, 14-17
Читання з Другого послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Любов Христа спонукає нас, коли ми думаємо так: якщо один помер за всіх, то й усі померли. А Він помер за всіх, щоб ті, котрі живуть, більше не жили для самих себе, але для Того, хто за них помер і воскрес. Тому ми відтепер нікого не знаємо за тілом. Хоч ми знали Христа за тілом, але тепер більше не знаємо. Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, – ось постало нове! Слово Боже.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Лк 7, 16
Алілуя, алілуя, алілуя.
Великий пророк з’явився між нами,
і Бог свій народ відвідав!
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 4, 35-41
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того дня, як настав вечір, Ісус сказав своїм учням: «Переправмося на той бік». Відпустивши натовп, вони взяли Його, коли Він був у човні. Й інші човни були з Ним. Та здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже наповнювався водою. А Він був на кормі – спав на подушці. І будять Його, й кажуть Йому: «Учителю, хіба Тебе не обходить, що ми гинемо?» Вставши, Він погрозив вітрові й сказав морю: «Мовчи! Замовкни!» І вітер ущух, і настала велика тиша. І Він сказав їм: «Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри?» А вони злякалися сильним страхом і говорили один одному: «Хто ж Він такий, що і вітер, і море Його слухаються?» Слово Господнє.