Єр 1, 1. 4-10 \ Пс 71 \ Мт 13, 1-9

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Єр 1, 1. 4-10

Початок Книги пророка Єремії.

Слова Єремії, сина Хілкії, із священників, що були в Анатоті, у Веніаминовім краю. За часів Йосії надійшло до мене таке слово Господ­нє: «Перш ніж Я сформував тебе в утробі, Я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив Я тебе; пророком для народів Я призначив тебе». Я ж промовив: «Ой, Господи Боже! Але ж я не вмію говорити, бо я юнак». А Господь сказав до мене: «Не кажи: “Я юнак” – бо до всіх, до кого Я пошлю тебе, ти підеш, і все, що нака­жу тобі, ти говоритимеш. Не страхайсь перед ними, бо Я з тобою, щоб тебе врятувати», – говорить Господь. Тоді простяг Господь свою руку й доторкнувся моїх уст і сказав Господь до мене: «Ось Я поклав Мої слова тобі в уста. Оце настановляю тебе Я нині над народами й над царствами, щоб викорінювати і руйнувати, вигублювати і валити, будувати і насаджувати».     Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 71, 1-2. 3-4а. 5-6аб. 15аб і 17

Рефрен: Спасіння Боже хай уста звіщають.

1.На Тебе, Господи, покладаю надію, *

тож хай не буду засоромлений навіки.

У своїй праведності врятуй мене, мене визволь; *

прихили до мене своє вухо і дай мені спасіння.

2.Будь для мене Скелею притулку, *

в якій завжди я міг би заховатись;

Ти наказав мене спасти, †

бо Ти – моя Скеля і моя сила. *

Боже мій, з рук грішника мене визволь.

3.Адже Ти – моя надія, Господи, – *

Господь, моє уповання від юності моєї.

Від лона я на Тебе покладався, *

Ти вивів мене з утроби матері моєї.

4.Мої уста про Твою праведність будуть сповіщати, *

увесь день – про Твоє спасіння;

Боже, Ти мене навчив ще за юності моєї, *

і я досі розповідаю про Твої чуда.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Алілуя, алілуя, алілуя.

Зерно – це слово Боже, а сіяч – Христос;

кожен, хто Його знайде, житиме повіки.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 13, 1-9

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря; і зібралися біля Нього численні натовпи, так що Йому довелось увійти і сісти у човен, а всі люди стояли на березі. І Він багато розповідав їм прит­чами, кажучи: «Ось вийшов сіяч сіяти. І коли сі яв, одне зерно впало при дорозі, й прилетіли птахи та поз’їдали його. Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не мало багато землі, й шви­дко зійшло, бо не мало глибокої землі, а як піднялося сонце, – зів’яло і, не маючи кореня, засохло. Інше впало в терня, а терня ви­росло й заглушило його. А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів. Хто має вуха, нехай слухає!» Слово Господнє.