Єз 37, 1-14 \ Пс 107 \ Мт 22, 34-40

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Єз 37, 1-14

Читання з Книги пророка Єзекиїла.

Тими днями рука Господня була на мені, і вивів мене Господь у духові й поставив мене серед долини; долина ж та була повна костей. Обвів Він мене навкруги них, і ось було їх дуже багато по долині, і всі вони були пресухі. І промовив до мене: «Сину людський! Чи оживуть ці кості?» Я відповів: «Господи Боже, Ти знаєш». Тоді сказав до мене: «Пророкуй над цими кістками й скажи до них: “Ви, сухі кістки, слухайте слово Господ­нє! Так говорить Господь Бог до цих костей: Ось Я введу в вас дух, і ви знову оживете. Я обкладу вас жилами, ви поростете тілом, Я вкрию вас шкірою, вкладу в вас дух, і знову оживете, і зрозумієте, що Я – Господь”». Я пророкував, як мені було наказано; і як я пророку­вав, виник шум, і ось настав рух, і кістка до кістки стала наближатись. Глянув я – як ось на них жили, і поросли вони тілом, а зверху вкрила їх шкіра, та не було в них духу. І Він сказав до мене: «Пророкуй до духу, пророкуй, сину людський, і скажи до духу: Так говорить Господь Бог: “Із чотирьох вітрів прийди, духу, та й подихни на оцих повбиваних, щоб вони ожили”». І я пророкував, як Він мені заповів; і ввійшов до них дух, і вони ожили та повставали на ноги – сила-силенна люду. Тоді Він сказав до мене: «Сину людський! Оті кості – це все дім Ізраїля. Ось вони кажуть: “Кості наші висохли, надія наша пропала, прийшов кінець нам!” Тому проро­куй і скажи їм: “Так говорить Господь Бог: Ось Я відчи­ню гроби ваші, і виведу вас, Мій народе, з гробів ваших, і приведу вас назад в Ізраїльську землю. І зрозумієте, що Я – Господь, як відчиню ваші гроби та й виведу вас, Мій народе, з гробів ваших; і дам вам дух Мій, і ви знову ожи­вете; і Я розміщу вас на землі вашій, і зрозумієте, що Я – Господь. Я сказав і зроблю це”».         Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 107, 2-3. 4-5. 6-7. 8-9

Рефрен: Господа славте – милість Його вічна.

1.Хай викуплені Господом так промовляють, *

ті, яких Він визволив із рук ворожих.

Із країн зібрав їх: *

зі сходу, заходу, півночі і півдня.

2.Вони заблукали в пустелі на пустинній дорозі, – *

не знайшли заселеного міста;

були голодні і спраглі, *

і душа в них умлівала.

3.І закликали до Господа у своїй недолі, *

і Він визволив їх від бід їхніх,

і дорогою прямою їх попровадив, *

щоби прибули до міста проживання.

4.Хай прославляють Господа за Його милість *

і за Його чудеса над людськими синами!

Адже Він наситив спраглу душу, – *

наповнив добром голодну душу.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пс 25, 4б. 5а

Алілуя, алілуя, алілуя.

Боже мій, навчи мене ходити Твоїми стежками,

провадь мене згідно з правдою своєю.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 22, 34-40

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу фарисеї, почувши, що Ісус за­крив уста садукеям, зібралися ра­зом, і один з них, законовчитель, запи­тав, випробовуючи Його: «Учителю, яка заповідь най­біль­ша в Законі?» Він же сказав йому: «Люби­ти­меш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою! Це – перша і найбільша заповідь. Друга – подібна до неї: Любити­меш свого ближнього, як самого себе! На цих двох заповідях три­ма­ється весь Закон і Пророки».  Слово Господнє.