Єз 17, 22-24 \ Пс 92 \ 2 Кор 5, 6-10 \ Мк 4, 26-34

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Єз 17, 22-24

Читання з Книги пророка Єзекиїла.

Так говорить Господь Бог: «Я візьму верховіття високого кедра, з високих паростків його Я зірву найніжніший і посаджу його на горі  високій та величній. Я посаджу його на горі  ізраїльській високій. Він пустить віття й плід уродить, і стане пишним кедром. І житиме під ним усяке птаство, усе пернате в ті ні його галуззя буде жити. Всі польові  дерева взнають, що Я – Господь, що Я принижую дерево високе, що Я підвищую дерево покірне, що Я висушую дерево зелене, а дерево сухе вчиняю квітучим. Я, Господь, сказав так, і так учиню».  Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 92, 2-3. 13-14. 15-16

Рефрен: Як добре, Боже, Тебе прославляти.

1.Добре дякувати Богу, *

співати Імені Твоєму, о Всевишній:

вранці сповіщати про Твою милість *

і ночами про Твою вірність.

2.Праведник розквітне, наче пальма, *

розростеться, як кедр на Лівані.

Посаджені в Господньому домі, *

вони розквітнуть у дворах нашого Бога.

3.Навіть в пізній старості плід приносити будуть, *

будуть соковиті та свіжі,

аби сповіщати, що праведний Господь, – моя Скеля, – *

і немає в Ньому неправди.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ

2 Кор 5, 6-10

Читання з Другого послання святого апостола Павла до корінтян.

Брати! Маючи відвагу, знаємо, що коли живемо в тілі, перебуваємо далеко від Господа, адже ми ходимо вірою, а не тим, що бачимо. Відвагу ж маємо та уподобання в тому, щоб краще покинути тіло та перебувати з Господом. Тому ми і стараємося, – чи перебуваючи в тілі, чи покидаючи його, – бути любими Йому. Адже всі ми повинні з’явитися перед судовим престолом Христа, щоб кожний одержав згідно з тим, що в тілі робив: добро чи зло.    Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Алілуя, алілуя, алілуя.

Зерно – це Слово Боже, а сіяч – Христос;

кожен, хто Його знайде, житиме повіки.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мк 4, 26-34

† Читання святого Євангелія від Марка.

Того часу Ісус промовляв до натовпів: «Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю; і чи спить, чи встає, вночі  чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, – він не знає. Сама по собі  земля родить плід: спершу стебло, потім колос, а тоді  – повно пшениці в колосі. Коли ж доспіє плід, він негайно посилає серп, бо настали жнива!» І Він казав: «До чого уподібнимо Царство Боже? Або в яку притчу помістимо його? Воно – як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі, та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні». І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли слухати; без притчі ж не говорив їм, а свої м учням окремо все пояснював.    Слово Господнє.