Єз 12, 1-12 \ Пс 78 \ Мт 18, 21 – 19, 1

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Єз 12, 1-12

Читання з Книги пророка Єзекиїла.

Надійшло до мене таке слово Господнє: «Сину чо­ловічий! Ти живеш серед дому бунтарів; вони мають очі, щоб бачити, та не бачать; мають вуха, щоб слухати, та не слухають, бо вони – дім бунтарів. Ти ж, сину людсь­кий, наготуй собі клунки для виселення та й переселися серед ясного дня в них на очах, і переберися з твого міс­ця на інше, на їхніх очах: може вони прозріють, що вони дім бунтарів. Винось же твої клунки, клунки вигнання, вдень, у них на очах, та й вийдеш увечері на їхніх очах, як то виходять на вигнання. У них на очах пробий собі отвір у стіні й вийди ним. На їхніх очах візьмеш клунок на плечі й вийдеш потемки, закривши собі обличчя, щоб не дивитись на країну; Я бо поставив тебе знаком домові Ізраїля». І зробив я так, як мені заповів Господь: клунки мої, в дорогу на вигнання, я повиносив удень, а ввечері про­бив рукою отвір у стіні й вийшов у темноті, поклавши клунок на плечі, у них на очах. Вранці ж надійшло таке слово Господнє до мене: «Сину людський! Чи дім Ізраїля, дім бунтарів, не питав тебе: “Що це ти робиш?” Відкажи ж їм: “Так говорить Го­сподь Бог: Це віщування про князя в Єрусалимі й про весь дім Ізраїля, що живе там”. Скажи: “Я для вас знак. Як я вчинив, так станеться з ними: підуть на вигнан­ня, у неволю. А князь, який серед них, візьме клунок на плечі й вийде потемки, через мур, що проломлять, щоб вийти через нього. Він закриє собі обличчя, щоб не ба­чити країни”».  Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 78, 56-57. 58-59. 61-62

Не забувайте про діла Господні.

А вони випробовували і роздратовували †
Всевишнього Бога, *
Його настанов не зберігали.
Вони, як і їхні батьки, відступили, †
вірності не зберігали, – *
відвернулися, неначе лук зрадливий.

Своїми жертовниками на височинах †
привели Його до гніву, – *
своїми ідолами ревнощі Його збудили.
Бог почув – і розгнівився, *
та геть Ізраїля відкинув;

І Він передав у полон свою силу, *
у руки ворога – свою славу.
Він віддав під меч народ свій *
і гнівом запалав проти спадщини своєї.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пс 119, 135

Алілуя, алілуя, алілуя.

Засяй на слугу свого своїм обличчям, – своїх настанов навчи мене, Боже.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 18, 21 — 19, 1

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу, підійшовши до Ісуса, Петро сказав: «Госпо­ди, якщо згрішить мій брат проти мене, то чи маю йому прощати? І чи аж до семи разів?» Відповів йому Ісус: «Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім. Тому-то Царство Небесне подіб­не до чоловіка царя, який схотів провести розрахунки зі своїми слугами. Коли почав він проводити розрахунки, привели до нього одного боржника, який був винен де­сять тисяч талантів. А як той не мав чим віддати, пан на­казав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг. Тоді слуга, упавши ниць, кланявся йому й благав: “Вияви терпіння до мене – й усе тобі віддам”. І пан того слуги, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. Коли вийшов той слуга, він зустрів іншого співслу­гу, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: “Віддай те, що винен!” А той дру­гий співслуга, упавши ниць, благав його, кажучи: “Вия­ви терпіння до мене, я віддам тобі ”. Він же не схотів, але пішов і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг. Побачивши, що сталося, інші співслуги дуже засму­тилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося. Тоді  його пан покликав його та каже йому: “Слуго лихий, весь той борг я тобі  простив, бо ти вблагав мене. Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співслугою, як і я змилосердився над тобою?” І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг. Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму». Після того, як Ісус закінчив ці слова, Він вийшов з Галілеї і прибув до околиць Юдеї, які за Йорданом. Слово Господнє.