Євр 13, 1-8 \ Пс 27 \ Мк 6, 14-29

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Євр 13, 1-8

Читання з Послання до євреїв.

Брати! Нехай утверджується братолюбність! Не забувайте гостинності, бо завдяки їй деякі, не відаючи, гостинно прийняли ангелів. Пам’ятайте про в’язнів, наче з ними ув’язнені; про тих, які страждають, бо й ви самі перебуваєте в тілі. Шлюб у всіх нехай буде у великій пошані, й ложе незаплямоване, а розпусників і перелюбників судитиме Бог. У поведінці будьте не грошолюбні, задоволені тим, що маєте. Бо Він сказав: «Я тебе не покину і не відступлю від тебе!» Тому ми відважуємося говорити: «Господь – мені помічник, тож я не боятимусь. Що зробить мені людина?» Пам’ятайте про ваших наставників, які проповідували вам Боже слово, і, пильно вдивляючись у кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. Ісус Христос учора, сьогодні й навіки той самий!      Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 27, 1. 3. 5. 8б-9абв

Рефрен: Бог – моє світло і моє спасіння.

1.Господь – моє світло і моє спасіння. *

Кого мені боятись?

Господь – мого життя твердиня. *

Кого мені жахатись?

2.Якщо проти мене табори повстануть, – *

не злякається моє серце.

Якщо проти мене війна повстане, – *

я й тоді надію буду мати.

3.Бо в дні недолі *

Він в укритті мене сховає, –

Він заховає мене в потаємному місці свого намету, *

підніме мене на скелю.

4.Тож я, Господи, шукатиму Твого обличчя! *

Не відверни від мене свого обличчя,

не відвертайся від слуги свого у гніві. *

Будь моїм помічником, не покидай мене, мій Боже!

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пор. Лк 8, 15

Алілуя, алілуя, алілуя.

Блаженні ті,

хто, почувши Слово щирим і добрим серцем,

бережуть і приносять плід у терпінні.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мк 6, 14-29

† Читання святого Євангелія від Марка.

Того часу почув і цар Ірод, оскільки явним стало Ім’я Ісуса, і люди говорили, що це – Йоан Хреститель устав з мертвих, тому й такі могутні сили діють у Ньому. Інші ж казали, що це – Ілля, ще інші говорили, що це – пророк, як один із пророків. А Ірод, почувши, сказав: «Той Йоан, якому я відтяв голову, це він воскреснув!» Адже сам Ірод, пославши воїнів, схопив Йоана і посадив його у в’язницю через Іродіяду, дружину свого брата Филипа, бо одружився з нею. А Йоан казав Іродові: «Не дозволено мати тобі жінку твого брата!» Тож Іродіяда таїла злобу на нього й бажала його вбити, та не могла. Бо Ірод боявся Йоана, знаючи його як чоловіка праведного та святого, й оберігав його, а слухаючи, відчував сильну розгубленість, але слухав охоче. Як настав слушний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких, галілейських старшин, увійшла дочка Іродіяди і, танцюючи, догодила Іродові й тим, які з ним сиділи при столі. Цар же сказав дівчині: «Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі!» І він сильно поклявся їй: «Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого». І вона, вийшовши, запитала в матері: «Що мені попросити?» Та ж сказала: «Голови Йоана Хрестителя!» І, повернувшись відразу з поспіхом до царя, вона попросила, кажучи: «Хочу, щоб ти негайно дав мені на полумиску голову Йоана Хрестителя!» І цар сильно засмутився, але через клятву й тих, які сиділи при столі, він не захотів їй відмовити. Тож відразу цар послав ката, наказавши принести його голову. Той пішов, відтяв його голову у в’язниці та приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина віднесла її своїй матері. А коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поклали його в гробниці.      Слово Господнє.