Чи чув ти про Святого Духа? (бр. Томаш Лакомчик)

Нехай Господь дарує вам мир. Понеділок, сьомий тиждень великоднього періоду. Ми вже знаємо Аполлоса, який пізнав усю дорогу Господню, пізнав Ісуса Христа. Він знає не тільки хрещення Йоана, але також хрещення Христове й хрещення в Святому Дусі.

І цей Аполлос тепер перебуває в Коринті, завдяки чому Павло вирушає у вищі околиці та прибуває до Ефесу. І там він знаходить учнів, подібних до Аполлоса, тобто тих, які на запитання Павла, чи отримали вони Святого Духа, коли прийняли віру, відповідають: ми навіть не чули, що існує Святий Дух. У сучасному контексті та з нашими знаннями ми могли б сказати: як цікаво, якщо вони є учнями Господніми, якщо мають віру, то мав би бути і Святий Дух. Але, як самі бачимо, ця історія перших християн є дуже складною і заплутаною. І дуже добре, що вони зустрічають святого Павла. Тож він далі питає їх: яке ж хрещення ви прийняли? А вони відповідають: тільки хрещення Йоанове.

Йоан давав хрещення на покаяння. Ми пам’ятаємо, як Йоан стоїть біля Йордану, кличе до покути, тобто до приготування дороги для Господа, до приходу Месії. До нього приходять вояки, фарисеї, звичайні люди — всі навертаються через це символічне обмивання в Йордані. Але ми чудово знаємо, що це хрещення на покаяння було короткочасним. Так, вони обіцяли змінитися, прагнули навернення, але самі по собі не мали на це сили. Подібно як ми: складаємо добрі обітниці, добрі наміри, справді хочемо змінитися. Але без Божої допомоги, без Божого втручання ми добре знаємо, що не зможемо. Потрібен Святий Дух, Який дасть нам не лише силу змінити свої вчинки, тобто певні звички, а змінить нас у самій глибині. Уся наша істота зміниться, ми станемо новими, іншими пасхальними людьми.

Саме стара людина вмирає у хрещенні, у водах хрещення, народжується нова і помазується Святим Духом. Тому хрещення Йоана є недостатнім. Потрібне також хрещення в Святому Дусі. Ось чому Павло покладає на них руки, Святий Дух сходить на них, і вони починають говорити мовами й пророкувати. Тобто відбувається те саме, що сталося у Вечірнику, те саме, що відбулося в домі Корнилія. І тепер, у цьому самому випадку, є певність у зішестя Святого Духа через ці зовнішні дари, які вони отримують.

Цікавою є ця кількість — усіх їх було близько дванадцяти чоловіків. Ми могли б сказати, що це трохи схоже на ситуацію у Вечірнику. Ця дванадцятка отримує Святого Духа й далі євангелізує, проповідує, напевно супроводжує святого Павла.

Коли ми дивимося на Євангеліє, бачимо цікавий діалог Ісуса з учнями. Вони чують, що тепер Він говорить відкрито, не в притчах, тобто не в завуальованих історіях, а прямо. І їм здається, що саме такої науки вони потребували — коли Христос говорить прямо, то вони вже нібито готові. Вони кажуть: тепер віримо, що Ти вийшов від Бога. Христос цікаво відповідає: замість того, щоб їх похвалити, Він каже: тепер вірите? Ось надходить година — навіть уже настала, — коли ви розпорошитеся кожен у свій бік. Він говорить їм неприємні речі: вони щойно заявляють про віру, радіють, що розуміють те, що каже Христос.

На перший погляд може здатися, що Він їх гасить, стримує. Але Христос знає, що це ще не той момент, що вони ще не мають відваги, не мають глибшого пізнання, бо ще не мають Святого Духа. Але, на щастя, наприкінці Він їх потішає.

Це сказав Я вам, щоб ви мали в Мені мир. У світі зазнаєте утисків, але бадьоріться: Я переміг світ. Він дає їм зміцнення, показує, що перемога є в Ньому й через Нього. Він — перший, хто переміг світ, перший, хто переміг смерть. Він переможе гріх і сатану, і вони зможуть іти Його слідами, бо теж отримають Святого Духа, Якого має Христос. На хресті Він віддав Духа — не просто зітхнув, а віддав Духа. Потім цей Святий Дух сходить на апостолів, і завдяки цьому вони вже готові. Вони готові продовжити місію Христа. І як бачимо пізніше, вони не зрікаються, не тікають, не бояться, бо мають Святого Духа. У контексті першого читання бачимо, що хрещення Йоана є недостатнім, бо сам по собі чоловік не здатен. Але з Божою допомогою, з допомогою Святого Духа можуть відбуватися великі речі.

Сьогодні четвертий день новенни, яка готує нас до урочистості Зіслання Святого Духа. Просімо цього Святого Духа, щоб ми були зміцнені, як апостоли, щоб ми не складали порожніх обітниць, а знали, що Бог приймає наше слово й укріплює його Святим Духом. Завдяки цьому наше слово стане ділом.Це будуть не лише обіцянки, які ми не можемо виконати, але з Божою допомогою ми зможемо їх реалізувати. І ми не є тими, хто навіть не знає, що існує Святий Дух, хоча протягом багатьох століть у Церкві Його інколи називали Великим Відсутнім. На щастя, Церква згадала про Нього, люди постійно згадують про Святого Духа — не лише через знак хреста: Отця, Сина і Духа Святого, не лише через цю коротку молитву «Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові», але ще більше — через призивання Святого Духа та користування Його дарами.

Сьогодні сміливо можемо сказати: ми знаємо, що існує Святий Дух, а тепер хочемо досвідчити Його освячуючої присутності. 

Господь з вами. Нехай благословить вас Бог Всемогутній — Отець, і Син, і Святий Дух. Амінь.