Чиста наука (бр. Томаш Лакомчик)

Нехай Господь обдарує вас спокоєм. Христос говорить до своїх учнів: ви вже чисті завдяки слову, яке Я сказав вам. Чисті — ми могли б подумати, що це означає очищені від гріха, але, на мою думку, також очищені від певних помилок у баченні Бога, у сприйнятті віри, в розумінні того, що приносить Христос, що це Слово очистило їх не лише від гріхів, а й від помилкового бачення Бога.

Вони мають, сказали б ми, таку чисту віру, саме таку, яку прагнув передати Христос. Але водночас ми постійно бачимо, як різні людські впливи, людські уявлення про Бога знову і знову з’являються, і таку ситуацію ми бачимо в першому читанні, коли в Антіохії з’явилися деякі, що прийшли з Юдеї, й навчали: якщо не обріжетеся за звичаєм Мойсея, не можете бути спасенні. І саме тут з’являється це визначення — хто може бути спасенним, а хто ні, і що потрібно зробити, щоб бути спасенним.

Ми чудово знаємо, що спасіння приходить завдяки Ісусу Христу. Це Ісус Христос приносить спасіння. Це Ісус Христос через Свої страждання, смерть і воскресіння відкрив нам дорогу до спасіння.

Тепер виникає питання: чи ще йдеться про обрізання й необрізання? І не тільки про цей зовнішній знак, а також про підпорядкування Мойсеєвому Закону. Чи я маю далі виконувати цей Закон, чи вже ні? Це важливі, фундаментальні питання.

Питання також, можна сказати, про чистоту віри, про те, що приніс Христос. Чи може людина тепер це затьмарити, спотворити, а можливо, навіть прикрити і перекрутити. Це дуже важливо. І коли доходить до серйозних суперечок, Павло і Варнава вирішують вирушити до Єрусалима. Сьогодні ми, мабуть, сказали б — до Рима, тобто до центру, до Папи, до тих, хто має цю чистоту завдяки слову, яке сказав Христос. Але вони йдуть до апостолів, до Єрусалима, до апостолів і старших.

Маємо сказати — вони надсилають звістку. Але це трохи триває. Подумав я собі: сьогодні ми, мабуть, написали б листа, можливо, паперового, а можливо, й електронного, а ще, може, й СМС відправили б. І чекали б п’ять, десять хвилин, може годину, і вже б дивувались, чому відповіді нема. Ми звикли до швидкого зв’язку. Але як нам сьогодні відповідає цей уривок з Діянь Апостолів: послані Церквою, вони проходили через Фінікію та Самарію, дорогою розповідаючи про навернення поган.

І коли прибули до Єрусалима? Це тривало не день і не два, мабуть, це можна рахувати в тижнях. Вони приходять туди й знову розповідають, розмірковують і знову ведуть дискусії. Тож апостоли й старші зібралися, щоб розглянути цю справу.

Це все триває, ці Божі жорна, як ми часто кажемо, мелють повільно. Але ситуація дуже важлива і суттєва, бо від цього залежить, чи це буде те, що сказав Христос, чи ми в якийсь спосіб повернемося до старого, до того, що людське. Тепер виходить, що я маю сам собі заслужити спасіння, дотримуватись Закону, і тільки тоді, коли все виконаю, то буду спасенний.

Чи потрібно обрізання, чи ні? Чи потрібно спочатку увійти в Старий Завіт, прийняти весь Мойсеїв Закон, і тільки потім прийняти новизну, яку приносить Христос? Чи язичники можуть одразу стати новими людьми? Ви чисті завдяки слову, яке Я сказав вам. Тримаймося слова Христа, і тоді, якщо будемо триматися Христа, сповниться те, що говорить сьогоднішнє Євангеліє. Отець Мій буде прославлений у тому, що принесете рясний плід і станете Моїми учнями.

Отець буде прославлений. Якби ми спитали: навіщо все це, навіщо стільки зусиль? Щоб Отець був прославлений, щоб люди, бачачи ці добрі речі, добру науку, прославляли Отця, який є на небі. Будьмо добрими учнями, добрими синами й доньками нашого Отця, а нехай Він через усе це буде прославлений.

Молімося. Боже, Ти любиш невинність і повертаєш її грішникам. Поверни до Себе серця Твоїх слуг, визволених із темряви невірства, і не допусти, щоб вони втратили світло Твоєї правди. Через Господа нашого Ісуса Христа, Твого Сина, який з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог на віки вічні. Амінь.

Господь з вами. Нехай благословить вас Бог Всемогутній: Отець, і Син, і Святий Дух. Амінь.