Ходити у Святому Дусі щоб набути мудре серце (Пс 90, 3-4. 12-13. 14 і 17)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 90, 3-4. 12-13. 14 і 17

Рефрен: Сповни нас, Боже, своїм милосердям.

1.Ти повертаєш людину в порох. *

І кажеш: «О сини людські, поверніться».

Бо тисяча років перед Твоїми очима – *

як день вчорашній, що минувся, – †

як нічна сторожа.

2.Навчи нас так рахувати дні наші, *

щоб ми набули серце мудре!

Повернися ж, Господи! До якого часу? *

Будь до слуг своїх ласкавим.

3.Наповни нас вранці своїм милосердям, *

щоб ми раділи й веселилися всі дні наші.

Нехай блиск нашого Господа Бога буде над нами, †

і Ти утверди діла рук наших, – *

утверди діла рук наших

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Сьогоднішня літургія “дарує” нам дві молитви. Святий Павло, автор Послання до Солунян,просить у Бога “примноження і наповнення любов’ю” для братів, до яких звертається, для того щоб “він зміцнив (їх) серця бездоганними у святості перед Богом”. Адже практикування любові зміцнює святість, оскільки робить людину бездоганною перед “Отцем нашим Небесним”. Ми вчимося святості протягом усього життя. Якщо ми любимо Бога і ближнього, то хочемо зростати в святості і її вдосконалювати. А це стає можливим, коли ми”перебуваємо в Господі”, віримо в Нього і вчимося жити мудро, добре і розсудливо.

Автор сьогоднішнього Псалму просить Бога допомогти йому знайти шлях, який міг би зробити життя більш осмисленим і сталим. Звертаючись до Нього, він каже “Навчи нас так рахувати дні наші, щоб ми набули серце мудре!”. Це прохання видається найважливішим,адже мудрість є дуже важливою чеснотою, завдяки якій ми можемо приймати щоденні рішення, вибори, які мають наслідки у вічності. Володіння нею гарантує любов, ознакою якої є зберігання Божих законів, а послух законам, за словами одного мудреця, “є запорукою безсмертя” (Муд. 6, 17-19). Тому щоденне навернення до Бога від своїх гріхів, слабкостей,щоденна “пильність” і “готовність” до зустрічі з Богом (див. Євангеліє) є необхідною основою для вічного існування і життя. Звідси подальше благання автора про те, щоб “Господь повернувся, був ласкавий і наповнив нас вранці своїм милосердям”, щоб “ми могли радіти і веселитися по всі дні наші” вже тут, на землі, звідки починається наша подорож до неба.

А ми з тобою створені для того, щоб жити з Богом і в Бозі, щоб насолоджуватися спілкуванням з Ним тут і тепер, а також і у вічності. Тому ми повинні постійно вчитися добрим стосункам з Творцем, розмовляти з Ним про наше тут і тепер, а також і про те, що чекає на нас після смерті, Просити Його про те, щоб дав нам зрозуміти, як це необхідно робити. Тому вчімося “рахувати наші дні” і бачити кожну мить як дорогоцінний дар і можливість бути “людиною мудрою Богом”. Нехай Він стане нашим Наставником і Учителем,а Його Євангеліє буде для нас тією школою життя, якої ми завжди прагнемо, скільки б разів щось у житті йшло не так. Маймо впевненість, що “доброта Господа, Бога нашого, є завждиз нами”. Він підтримує, навчає і провадить нас.

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Господи, Боже мій, навчи мене жити мудро – з Тобою і для Тебе – і навчи мене просити Тебе про допомогу в цьому.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”