Ходити у Святому Дусі, шукаючи милосердя Ісуса (Мк 7, 24-30)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 7, 24-30
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус попрямував у землі Тирські і Сидонські. І, ввійшовши в дім, Він хотів, щоб ніхто не довідався про Нього, але Він не зміг утаїтися. Як тільки почула про Нього жінка, дочка якої мала нечистого духа, вона прийшла й припала до Його ніг; жінка була грекиня, родом із Сирофінікії; вона благала Його, щоб вигнав біса з її дочки. А Він сказав їй: «Дозволь спершу, щоб наситилися діти, бо недобре забрати хліб дітей і кинути щенятам». А вона у відповідь каже Йому: «Господи, але ж і щенята під столом їдять крихти від того, що є для дітей!» І Він сказав їй: «За це слово – іди; біс уже вийшов з твоєї дочки». Коли вона повернулася додому, то побачила, що дитина лежала на ліжку, і біс вийшов з неї. Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Язичниця, “дочка якої мала нечистого духа”, приходить до Ісуса, який перебував у землі Тиру та Сидону. Вона падає до Його ніг і просить про зцілення. Вона не зосереджується на собі, але бажає добра дитині, якою заволоділо зло. Видно, що вона якби усвідомлює, що “кожен з нас, коли грішить, перебуває в землі Тиру і Сидону, або в землі фараона і єгиптян, або в будь-якому іншому місці, що лежить поза спадщиною Божою” (Ориген). Зло є особистим і завдає шкоди людині, яка його чинить. Мати бажає, щоб її дочка була звільнена від зла, яке її поневолює. Благаючи Ісуса про допомогу, вона просить Його ставитися до неї так, як Він ставиться до обраного народу Ізраїлю.
Сирофінікійку з сьогоднішнього Євангелія або хананеянку з Євангелія від Матея (15:21- 28) можна впізнати у багатьох з нас. Скільки ж то разів у житті, опинившись у безвихідній ситуації, ми шукаємо можливості допомогти собі або комусь із близьких. Добре, якщо тоді ми скеровуємо наші кроки до Пресвятих Дарів, де Ісус – захований у Причасті – насправді не може бути захований. “Ми приходимо”, “падаємо до Його ніг” і “просимо” з довірою Святого Петра: “Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова життя вічного” (Йн. 6,68).
Жінка, яка падає на коліна, нагадує постать Нареченої, яка говорить: “Я знайшла Улюбленого (…) схопила Його і не відпущу” (Пісня над піснями 3:4). З відкритими руками і з відкритим серцем вона стоїть на колінах перед Господом у повній покірності, не боячись відкинення; вона чекає на Його відповідь і отримує її. Її відвага, сила волі та любов до доньки вчать нас великого смирення і довіри до Божої сили та Божого Милосердя, а також того, що кожен, хто потребує допомоги і відкриється на Його ласку, може прийти до Бога. Важливо лише мати сильну віру і надію в поєднанні зі смиренням, на які Бог завжди відповідає любов’ю або чудом зцілення.
Як часто я поклоняюся Ісусу? Яка моя віра? Чи вмію я заступатися перед Богом за інших? Чи вірю я в Боже милосердя?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи, навчи мене з такою ж рішучістю, як сирофінікійська жінка, просити Твого милосердя для тих, хто його потребує.