Ходити у Святому Дусі – це інвестувати в Небо (Лк 6, 17. 20-26)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 6, 17. 20-26
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус, зійшовши з Дванадцятьма, став на рівнинному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з приморського Тира й Сидона. А Він, підвівши очі на своїх учнів, почав говорити: «Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже. Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі плачете тепер, бо ви будете сміятись. Блаженні ви, коли люди ненавидітимуть вас, коли відлучать вас і зневажатимуть, коли вилучать як ганебне ваше ім’я із-за Сина Людського. Веселіться того дня і скачіть з радості, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже точнісінько так само чинили пророкам їхні батьки. Але горе вам, багатіям, бо ви вже отримали вашу втіху! Горе вам, ситим тепер, тому що будете голодні! Горе вам, котрі смієтеся тепер, бо ви будете ридати і плакати. Горе, коли будуть добре говорити про вас усі люди, адже точнісінько так само чинили з лжепророками їхні батьки!» Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Ця промова будить в тобі тривогу? Можливо, тобі спадає на думку, що найпростіший спосіб спастися – це бути жебраком, відкинутим і самотнім, чиє життя – суцільна низка страждань. І навпаки, з добробуту випливає лише небезпека, ніби Ісус засуджує тих, хто не голодує і хто радіє. Це, звісно, неправда – ані бідність сама по собі не спасає, ні багатство як таке не викликає осуду. Та все ж, чи знаходиш себе в якомусь із блаженств?
Той, хто пізнав Божу любов, прагне Його, жадає дедалі більшої близькості з Ним – голодує в цьому світі, де неможливе повне єднання з Господом. Той, хто зустрів Ісуса, стає вбогим – бо побачив, що не може зробити нічого доброго без Божої благодаті, зрозумів, що все його добро і майно – ніщо в порівнянні з силою і любов’ю Бога. Той, хто глибоко пізнав свою гріховну неміч і пережив чудо Божого милосердя, той скуштував сльози каяття, вдячності і любові. Той, хто по-справжньому живе як учень Ісуса, неодмінно зустріне опір та відкинення. Спробуй розпізнати, яке з блаженств вже здійснюється в тобі?
Горе тим багатіям, що поклоняються багатству і насичуються тим, що пропонує світ, бо смерть викриє порожнечу їхніх сердець і марність їхніх зусиль. Господь призначив нас наперед, щоб ми стали Його дітьми через Ісуса Христа (Еф. 1:5) – це мета і покликання твого життя: бути голодним за Богом, перепрошувати за свої гріхи зі сльозами, щоб потім насититися Його любов’ю і милосердям, черпати життя з Нього одного. А після смерті насолоджуватися нагородою на небі:
Його ви любите, хоч не бачили; віруєте в Нього, хоч тепер не бачите, і радієте невимовною та преславною радістю, досягаючи мети вашої віри — спасіння душ (1Пт 1, 8-9)
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Святий Духу, покажи мені, чи не надто я покладаюся на цей світ. Покажи, що насправді є моїм скарбом і метою. Чи я вкладаю свої сили і серце в добре життя в тимчасовості (= добробут, комфорт, відсутність страждань і т.д.), чи в життя вічне?