Ходити у Святому Дусі – це щоразу обирати Бога (Мк 3, 22-30)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Мк 3, 22-30

† Читання святого Євангелія від Марка.

Того часу книжники, які  спустилися з Єрусалима, казали, що Ісус має Вельзевула і що бісівським князем бісів виганяє. Покликавши їх до себе, Він промовляв їм у притчах: «Як може сатана сатану виганяти? І коли царство саме в собі  поділиться, не зможе встояти те царство; і коли дім сам у собі  поділиться, не зможе встояти той дім; і коли сатана повстав проти себе самого й поділився, не може він встояти, але йому настав кінець. Ніхто не може пограбувати майно сильного, вдершись до його дому, якщо спершу не зв’яже сильного, – і лише тоді  пограбує його дім. Воістину кажу вам, що будуть прощенні людським синам всі гріхи й богохульства, хоч скільки б вони не хулили, а хто буде зводити хулу на Святого Духа, той не матиме прощення довіку, а буде винний у вічному грісі». Адже вони казали: «Він має нечистого духа!»

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Історія, яку ми сьогодні читаємо, має особливе значення і з’являється аж у трьох Євангеліях: “А хто буде зводити хулу на Святого Духа, той не матиме прощення довіку, а буде винний у вічному грісі” Ой! … це справді звучить дуже серйозно. Найбезпечніше, що можна зробити в такому серйозному питанні – це вдатися до авторитету і проводу Церкви.

Хули на Святого Духа систематизовані, їх шість: 1. наполегливий вибір зла і гріха з одночасною зухвалою вимогою від Бога прощення і милосердя, 2. відчай і сумнів у доброті Божій, 3. постійне заперечення Правди, 4. заздрість до добра і Божих благодатей, 5. закам’янілість серця, сліпа впертість у перебуванні в злі, 6. розрахункове відкладання виправлення і навернення на останній момент, перед самою смертю.

Вражає ця зухвалість, нахабство, розрахунок і впевненість у власній правоті, яка заходить так далеко, що фактично відмовляє Богові в Його божественності. На чорне я хочу сказати біле, а на біле я хочу сказати чорне. Називати добро злом, а зло – добром. Я хочу вважати власну неміч перевагою, перед якою Бог повинен поступитися. Гріх проти Святого Духа – це добровільне, свідоме, постійне відкидання Благодаті і замикання себе на Правду.

Неможливість прощення – це не Божа твердість, а повага до свободи людської особистості, до її виборів – навіть найбільш абсурдних та шкідливих. Саме людина, з власної волі і без примусу, унеможливлює для себе відкритість на близькість з Богом. Така особа подібна до пацієнта, який відмовляється від лікування, або до людини, врятованої з морської пучини й піднятої на корабель, яка знову стрибає за борт. Таке ставлення має щось від божевілля самогубця.

Бог є любов, і на цей образ, на цю подобу Він хоче мене сформувати. Нікого не можна примусити любити – любити може тільки вільна особа. Якщо Бог хоче запалити в мені любов, то водночас, а може, радше заздалегідь, Він дає мені свободу вибору. Я живу в благодаті вільної волі. Це парадокс дару свободи: я, створіння, можу сказати “ні” Богові-Творцеві. Бог не може спасти людину без її допомоги, без її співпраці. Вибір за тобою, вибір за мною.

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Боже, відкрий мої очі, переміни моє серце, щоб я завжди хотів вибирати Тебе, зроби нас одним цілим, Господи.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”