Ходити у Святому Дусі – це сіяти зерна Царства (Мт 13, 31-35)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 13, 31-35
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус іншу притчу подав їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла та й посіяла на своєму полі; воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за городні рослини і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках». Іншу притчу розказав їм: «Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й сховала до трьох мірок борошна, доки не вкисне все». Все це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив, щоби збулося сказане через пророка, який говорив: «Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!» Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Сьогодні ми читаємо дві притчі: про гірчичне зерно та про закваску. На перший погляд обидва приклади, обидва порівняння, суттєво відрізняються між собою. Проте між ними є певні подібності, або радше аналогії. Звернімо особливу увагу на дві з них.
Перша — це сам початок, дуже непомітний, такий, який легко проґавити. Однак тут, на самому початку, є певні дуже чітко сформульовані, необхідні стартові умови. «Царство Небесне подібне до: зерна…, яке… взяла й посіяла; закваски, яку… взяла й сховала». Потрібна людина, той, хто прийме і стане співпрацівником Царства. Необхідно, щоб людина помітила цю дрібницю, цю закваску, це «найменше з усякого насіння» і не зупинилася на самому лише спогляданні. Неодмінною умовою появи Царства є те, щоб його співтворець активно, від самого початку, взяв зерно Царства у свої руки і не тільки взяв, але й вклав у нього власну працю, доклав зусиль, прийняв на себе цей труд.
Друга аналогія між цими притчами полягає в тому, яким далекосяжним є результат невеликого початкового зусилля, вкладеного в посів зерна Царства. Цей плід неймовірно великий, зовсім не пропорційний скромності й непомітності початку. «Стає більшим…деревом…прилітають птахи…гніздяться на його гілках»; «до трьох мірок борошна, доки не вкисне все». Із цих трьох мір борошна тісто вже так зростає, що треба розпалювати піч, бо це буде випічка не лише для родини чи сусідів. Три міри борошна — це майже сорок кілограмів. Спеченого хліба буде стільки, як у пекарні, і вистачить для багатьох десятків людей. На цьому етапі те величезне зростання, те примноження відбувається ніби само собою, природно й спонтанно, мов сніжна куля або лавина, що щедро і широко розносить добро.
У притчі про гірчичне зерно йдеться про безпеку, плідність і затишок. У притчі про закваску — про задоволення найосновніших потреб, про насичення всіх голодних у найближчій околиці свіжим, хрустким і запашним хлібом. Отож, дорогий читачу, поміть цю маленьку дрібницю і підніми її. Зосередься, ризикни, вклади свою працю і свої зусилля, не прораховуючи наперед результатів і вигод. Тоді прийде Благодать, а плоди розквітнуть і принесуть щедрий урожай. Можна було б заспівати разом із поетом: «А ти сій, а раптом щось виросте».
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Боже, Отче мій, хочу бути співтворцем Твого Царства, хочу сіяти, радіти зростанню і плодам у Твоєму Царстві. Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя…