Ходити у Святому Дусі – це прославляти Бога тихим і покірним серцем (Мт 11, 25-30)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 11, 25-30
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус, відповідаючи, сказав: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти це від мудрих та розумних і відкрив те немовлятам. Так, Отче, бо таким було Твоє уподобання. Усе передане Мені Моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, тільки Отець; ані Отця ніхто не знає, лише Син – і той, кому тільки Син захоче відкрити. Прийдіть до Мене всі струджені та обтяжені, – і Я дам вам відпочинок! Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, – і знайдете відпочинок своїм душам. Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Ісус звертається до Отця з подякою за те, що таємниці Божого Царства Він відкриває не вченим і не тим, хто покладається на власне знання й мудрість, а тим, хто має просте, відкрите серце. Саме вони, дивлячись серцем, слухаючи слова Ісуса і побачивши знаки, які Він чинив, упізнали в Ньому Спасителя, тоді як книжники Його відкинули. Це нагадує нам, що Бога пізнають насамперед через смирення й відкритість на Божого Духа.
«Прийдіть до Мене всі струджені та обтяжені». У світі, який змушує нас бути сильними, самодостатніми й безупинно доводити свою цінність, слова Ісуса вказують шлях до перепочинку. Христос знає тягарі, які ми носимо: турботи про родину, страх за майбутнє, зранення, почуття провини, втому від поспіху й повсякденних клопотів. Він не обіцяє життя без труднощів, але приходить зі Своєю присутністю й потіхою. Більше того, Він запрошує взяти на себе Його ярмо. Коли людина намагається нести все власними силами, вона швидко відчуває свою безпорадність. Коли ж довіряє своє життя Богові, відкриває, що Христос іде поруч із нею, допомагає нести тягар повсякденності й надає йому сенсу.
Сьогоднішнє Євангеліє відкриває нам Серце Ісуса. Це не серце суворого судді чи недосяжного володаря, а серце тихе, покірне й сповнене любові. Вчитися в Ісуса означає вчитися тихості, покори та довіри до Бога. Покора допомагає прийняти правду про себе, а тихість оберігає серце від гніву, гордині та неспокою. Саме тоді душа знаходить справжній відпочинок. Просімо сьогодні Ісуса, щоб ми вміли приходити до Нього з усім, що нас обтяжує. Нехай Він навчає нас покори, яка відкриває нас на Бога, і довіри, що дає змогу знайти мир навіть серед життєвих труднощів.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Ісусе, тихий і покірним серцем, учини моє серце подібним до Твого.