Ходити у Святому Дусі – це помічати дію Бога в своєму житті (Лк 17, 11-19)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 17, 11-19
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу сталося, як ішов Ісус до Єрусалима, то проходив через Самарію і Галілею. І як входив Він до одного села, зустріли Його десять прокажених чоловіків, які стали здалека. Вони піднесли голос, гукаючи: «Ісусе, Наставнику, помилуй нас!» Побачивши їх, Він сказав: «Підіть і покажіться священникам». І сталося так, що коли вони йшли, – очистилися. Один з них, побачивши, що видужав, повернувся, прославляючи Бога гучним голосом, упав обличчям до ніг Його, дякуючи Йому; а це був самарянин. У відповідь Ісус сказав: «Хіба не десять очистилося? А де ж дев’ять? Не знайшлося нікого, щоб, повернувшись, віддати славу Богові, крім цього чужинця?» І сказав Він йому: «Підведися і йди; твоя віра тебе спасла». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Жодна інша євангельська історія не говорить так виразно про людську невдячність. Десять прокажених звертаються до Ісуса з проханням про зцілення, їхнє благання почуте, але тільки один повертається, щоб подякувати і віддати славу Богові. Тому слова сьогоднішнього Євангелія – це запрошення поглянути на себе: чи вмію я у своєму щоденному житті повертатися до Ісуса з вдячністю? Чи помічаю добро, яке отримую день у день? Чи дякую за дар життя, за здоров’я, за близьких, за прощення гріхів, за християнську надію?
Десять прокажених зцілилися, коли звернулися до Ісуса зі словами “Ісусе, Наставнику, помилуй нас!”. Отці пустелі практикували молитву, що полягала в постійному повторенні імені Ісуса, – сьогодні ми називаємо її Ісусовою молитвою, – бо вони були переконані у спасительній силі імені Ісуса. Це заохочення і для нас: у важкі хвилини життя довіряти Ісусові та призивати Його ім’я.
Ісус звертається до самарянина зі словами: “Підведися і йди; твоя віра тебе спасла». Що ж таке віра? “Віра є запорукою того, чого сподіваємося, – доказ речей невидимих”, – читаємо в Посланні до Євреїв (Євр 11:1). Ставлення самарянина нагадує нам, що віра в силу Божу повинна виражатися не лише в проханнях, які ми звертаємо до Бога, але й у відносинах, у вдячності, в любові, яку ми виявляємо до Бога. Вдячність не змінює Бога – вона змінює нас. Вона відкриває нас до глибших стосунків з Ним, до усвідомлення того, що все, що ми маємо, походить з Його руки. І саме така віра “зцілює” – бо повертає серцю мир, сенс і радість.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Ісус каже до самарянина: “Твоя віра тебе спасла”. Ісусе, допоможи мені, щоб моя віра виражалася не тільки в проханнях, але і в подяці, в щоденній довірі. Я хочу сьогодні зупинитися на мить і сказати: “Дякую тобі, Ісусе. За те, що я сприймаю як належне в моєму житті, і за те, що є важким. Дякую за те, що Ти є”.