Ходити у Святому Дусі – це побачити себе створінням (Лк 6, 39-42)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
Євангеліє
Лк 6, 39-42
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус розповів учням притчу: «Чи може сліпий сліпого дорогою водити? Чи не впадуть обидва в яму? Учень не вищий за вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель. Чому бачиш скалку, яка в оці брата твого, а колоди, яка в твоєму оці, не помічаєш? Як можеш казати братові своєму: “Брате, дозволь я вийму скалку, яка в твоєму оці!” — а сам не бачиш тієї колоди, яка в твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку, яка в оці твого брата».
Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Людина влаштована так, що без труднощів бачить чужі гріхи, помилки і слабкості Гірше бачить саму себе. Вона буде звинувачувати всіх, на чолі з урядом, але не не побачить свого власного гріха і власних помилок. А от людина, яка живе у Святому Дусі, людина, яка увійшла в процес навернення, тобто яка дивиться на своє життя через призму Божого Слова, починає помічати свої гріхи, помилки і слабкості. Бо бачити свій гріх – це благодать. Навернення – це дар Святого Духа і Його діяння. Саме Святий Дух показує нам наш гріх. Якщо тобі важко побачити свій гріх, чи просиш ти Духа Божого показав тобі правду про себе?
Чому бачиш скалку, яка в оці брата твого, а колоди, яка в твоєму оці, не помічаєш?Таке ставлення – це ставлення внутрішньої сліпоти і заклик до навернення у власному житті. Однак осуд інших настільки глибоко вкорінився в наших серцях під впливом первородного гріха, що це довгий і болісний процес перетворення наших сердець. Слова “але, вдосконалившись”, містять у собі заклик до переміни, якщо ми хочемо бути такими, як наш Вчитель – Ісус. Що я зробив останнім часом для такої переміни?
Осуд – це симптом гріха гордині. Гордість має багато облич. Первородний гріх, пов’язаний з непослухом перших людей, був саме гріхом гордині. Перші люди, маючи все, хотіли бути богами, які вирішують, що є добро, а що є зло. Осудження – це гріх гордині, тому що ми ставимо себе на місце Бога, а лише Бог знає всю правду про людину, яку ми засуджуємо, її історію, травми або навіть внутрішні зранення, завдані іншою людиною. Однак я постійно ловлю себе на тому, наскільки звичним стало мені засудження іншої людини. Господи Ісусе Христе, Сину Бога Живого, помилуй мене грішного!
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Ісусе, прошу Тебе про здатність розпізнавати гординю в моєму житті. Прошу Тебе про благодать смирення.