Ходити у Святому Дусі – це плекати смирення й довіру до Бога (Лк 7, 31-35)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 7, 31-35
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Господь сказав: «До кого це Мені порівняти людей цього роду? До кого вони подібні? Подібні вони до дітей, які сидять на майдані і гукають одне одному, кажучи: “Ми вам грали на флейті, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали!” Бо прийшов Йоан Хреститель, який не їсть хліба і не п’є вина, а ви кажете: “Він біса має!” Прийшов Син Людський, який їсть і п’є, а ви кажете: “Ось людина, що обжирається та впивається вином, приятель митарів і грішників!” Тож виправдана мудрість усіма своїми дітьми». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Чи може схильність до перекору впливати на духовне життя? Мабуть, варто над цим замислитися, адже це досить поширена, а нині навіть модна риса. Добрим тоном вважається мати власну думку (звісно, відмінну від співрозмовника), бути критичним, упевненим у собі. Однак тут криється чимала небезпека. Перекірлива людина має сильне почуття незалежності, яке ревно оберігає. Така людина часто сама собі є стерном, моряком і кораблем — покладається лише на себе і вірить лише собі. Як це поєднати з вірою в Бога?
Перекір, за словником, — це риса когось, хто навмисне й без причини чинить усупереч очікуванням інших людей. Це також схильність до умисного й свідомого протиставлення комусь. Хтось, хто регулярно реагує перекором, може мати великі проблеми у відносинах із Богом. Попри сильне почуття незалежності, перекірлива людина стає залежною від своєї риси — реагує так майже несвідомо — і, на жаль, також у питаннях віри.
Проявом цього є незгода з усім вченням Церкви, заперечення заповідей і правд без конкретних підстав, по суті — відрефлекторний сумнів у багатьох питаннях. Людина найчастіше не усвідомлює, що саме звичка перекору не дозволяє їй у повноті та мирі переживати віру. Довіра Богові може бути неможливою для перекірливої особи.
Чи маєш схильність до перекору? Чи під прикриттям жарту часто сперечаєшся, заперечуєш правила, чи важко тобі визнавати чийсь авторитет? Особливо у справах віри — чи не блокуєшся, не довіяєш, бунтуєшся заради принципу, без чітких причин? Варто дослідити своє серце: чи не вважаєш себе найвищим авторитетом? (Як це співвідноситься з позицією Бога?) У серйознішому випадку перекір випливає з гордині й може унеможливити розвиток віри та відносин із Богом (тому Ісус говорить про це в Євангелії).
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Святий Духу, покажи мені, будь ласка, чи не буваю я перекірним до Тебе, Господи? Якщо я перебуваю в небезпеці перекірливості, будь ласка, покажи мені ці ситуації, переміни моє серце!