Ходити у Святому Дусі – це переживати прихід Бога (Рут 1, 1. 3-6. 14б-16. 22)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina >>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Рут 1, 1. 3-6. 14б-16. 22
Початок Книги Рути.
За часів, коли правили судді, настав у краю голод, і один чоловік з Вифлеєму Юдейського пішов жити в Моав-край, сам він, жінка його й двоє його синів. Той чоловік, на ім’я Елімелех, чоловік Ноеми, згодом помер, і вона лишилася сама з двома синами. Одружились вони з моавитянками: одній було на ім’я Орпа, а другій – Рута. І жили вони там майже десять років. Але згодом померли й вони обидва, і лишилась вона сама по смерті обох синів і свого чоловіка. Тоді вибралася жінка з невістками в дорогу додому, з Моав-краю, бо почула в Моав-краї, що Господь змилосердився над своїм народом і дав йому хліб. Орпа поцілувала на прощання свою свекруху і повернулася до свого народу, а Рута зосталася з нею. Ноема й сказала: «Бачиш, твоя братова повернулась до свого народу й до своїх богів; вертайся і ти слідом за братовою». Але Рута їй відказала: «Не силуй мене покидати тебе й не йти за тобою: куди бо ти підеш, туди і я піду; і де ти житимеш, там і я житиму; твій народ буде моїм народом, і твій Бог – моїм Богом». І повернулись Ноема, а з нею Рута, її невістка, моавитянка, що прийшла з моавських полів, і прибули вони у Вифлеєм, саме на початку ячмінних жнив.
Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Ноема – жінка, що пізнала смерть. Вона була не тільки вдовою, але й пережила також смерть своїх двох синів. Здавалося б, голод і смерть не хочуть її залишати. Нас теж переслідують різні смерті у нашому житті. Ми вже забули, що найнебезпечніша смерть – це смерть духовна, пов’язана з гріхом і вічним прокляттям.
Автор Книги не згадує, що стало причиною смерті чоловіка Ноеми та її синів. Для нас же важливо самим побачити, що є причиною різного роду руйнувань/смерті/знищення в нас самих і в наших родинах. Безперечно одне – життя є там, де є Бог і де ми є вірними Його заповідям і союзу з Ним.
Спочатку Бог прийшов до Ноемі через її добру невістку. Її слова показують щедре серце тієї молодої жінки, яке теж пізнало смерть. Не силуй мене покидати тебе й не йти за тобою: куди бо підеш, туди й я, і де житимеш ти, там і я; твій народ буде моїм народом, і твій Бог моїм Богом. Де ти помреш, там і я помру, і там буду похована.
Рут була доброю і щедрою жінкою. Бог також приходить до нас через іншу людину, через її доброту і щедрість. Людина може бути лише відблиском Божої доброти, щедрості, милосердя, лагідності чи любові. однак вже саме це відображення робить наше життя кращим, спокійнішим і просто добрим.
Чи помічаєш ти у своєму житті добрих і щедрих людей? Чи вдячний ти за них живому Богові? Чи дякуєш їм, чи молишся за них? Чи ти сам є відображенням Божої доброти, лагідності та милосердя?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Ісусе, дякую, що приходиш до мене через іншу людину. Дякую, що Ти завжди присутній у моєму житті.