Ходити у Святому Дусі – це не бути пасивним (Лк 18, 35-43)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 18, 35-43
† Читання святого Євангелія від Луки.
Сталося, коли Ісус наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав. Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке. Йому сповістили, що проходить Ісус Назарянин. І він закричав, гукаючи: «Ісусе, сину Давида, помилуй мене!» А ті, які йшли попереду, суворо вимагали від нього, щоби замовк, та він ще дужче кричав: «Сину Давида, помилуй мене!» Спинившись, Ісус наказав привести його до себе. Коли він наблизився, запитав його: «Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Він же сказав: «Господи, щоб я прозрів». Ісус сказав йому: «Прозрій! Твоя віра спасла тебе». І він відразу прозрів і пішов слідом за Ним, прославляючи Бога. А весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові. Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Сліпий жебрак ніколи не бачив Ісуса. Він міг покладатися лише на те, що розповідали про Нього інші. І все ж, коли почув, що Ісус проходить повз, він почав голосно кричати і благати Ісуса про милосердя.
В духовному житті ми всі – сліпі жебраки, як той чоловік з-під Єрихону. Наша здатність до духовного бачення дуже обмежена (Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно – 1Кор. 13:12). І ми весь час “на утриманні” у Бога – потребуємо Його благодаті, Його провадження, Його милосердя.
Бог об’являється тим, хто щиро прагне Його, хто готовий докласти зусиль, наважується на ризик бути висміяним, робить крок віри. Таким людям Бог дозволяє “очима духа” побачити себе і краще розпізнавати духовні справи. І ці люди йдуть слідом за Ним, прославляючи Бога.
Сидячи на місці й чекаючи, поки Він сам прийде й об’явиться, ти ризикуєш, що Ісус пройде повз тебе разом із натовпом тих, хто йде за Ним, а ти цього навіть не помітиш, прислухаючись лише до дзвону монет, що падають у твою жебрацьку бляшанку.
Чи бувають у тебе моменти, коли здається, що не бачиш Ісуса, не відчуваєш Його близькості, коли тебе мучать сумніви, а твоя віра слабне? Що ти тоді робиш? Чи вмієш звернутися до Ісуса “наосліп”, докласти зусиль, кликати Його в молитві? Чи радше тікаєш, замикаєшся в собі, уникаєш молитви?
Яка твоя постава під час недільної Євхаристії? Чи усвідомлюєш, що в духовному вимірі саме тут Ісус проходить повз тебе разом із натовпом віруючих? Що ти робиш? Пасивно чекаєш закінчення Святої Меси чи взиваєш до Господа про милосердя?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Ісусе, Сину Давида, помилуй мене!