Ходити у Святому Дусі – це мати порожні руки перед Богом (Мк 4, 26-34)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Мк 4, 26-34

† Читання святого Євангелія від Марка.

Того часу Ісус промовляв до натовпів: «Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю; і чи спить, чи встає, вночі  чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, – він не знає. Сама по собі земля родить плід: спершу стебло, потім колос, а тоді  – повно пшениці в колосі. Коли ж доспіє плід, він негайно посилає серп, бо настали жнива!» І Він казав: «До чого уподібнимо Царство Боже? Або в яку притчу помістимо його? Воно – як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі, та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні». І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли слухати; без притчі ж не говорив їм, а своїм учням окремо все пояснював.   Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Що спільного між образами, за допомогою яких Ісус описує Царство Боже? Наприклад, те, що зростання насіння/гірчичного зерна в певній мірі не залежить від людини, хоча й потребує її участі. 

Людина може посіяти насіння або не посіяти, може полити його або витоптати. Однак сам розвиток, процес росту, кінцевий результат (вид і форма рослини) не залежить від людини. Насінина проростає і росте завдяки своїй внутрішній силі, таємничим процесам, прихованим від нас. 

І найголовніше – спасіння саме по собі є благодаттю, тобто воно не є результатом роботи людини – її зусиль, її вчинків. Спасителем є тільки Бог! Свята Тереза від Дитятка Ісус написала: “На схилі свого життя я постану перед Тобою з порожніми руками”. Як ти сприймаєш думку, що після смерті станеш перед Богом з порожніми руками? Чи не покладаєш свою  надію на небо в основному на свої  досягнення, свої  добрі справи….? Чи не з’явилася в тобі  думка про те, що, насправді, небо належить тобі? 

Так само і Боже Царство повне таємниць. Людина може прийняти Слово Боже, прийняти запрошення до співпраці з благодаттю або ж закритися від неї. Однак то є таємницею, як Божа благодать преображає, освячує і спасає людину. Саме Бог притягує до себе, дає натхнення, прагнення і силу діяти. Фил. 2:13: “бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням.” Відносини іншої людини з Богом завжди будуть таємницею. Людське серце, його можливості, слабкості, бажання та обмеження відомі лише Богові, і тому лише Він може судити людину. Чи не судиш ти інших занадто легко, забуваючи, що ніколи не зможеш пізнати серце іншої людини? 

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Господи, допоможи мені, будь ласка, зрозуміти, що означає те, що я не можу заслужити спасіння? У чому полягає безоплатність Твоєї благодаті, безкорисливість Твоєї любові?

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”