Ходити у Святому Дусі – це звіщати Царство Небесне (Мт 10, 1-7)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 10, 1-7
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу, прикликавши Дванадцятьох своїх учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяти їх і зціляти всяку хворобу й усяку недугу. Ось імена Дванадцятьох апостолів: перший – Симон, прозваний Петром, і Андрій, його брат; Яків Зеведеїв та Йоан, його брат; Филип і Вартоломей; Тома і митник Матей; Яків Алфеїв і Тадей; Симон Кананіт і Юда Іскаріотський, який зрадив Його. Цих Дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, кажучи: «На дорогу язичників не йдіть і до міста самарійського не входьте, а йдіть радше до загиблих овець дому Ізраїля. Ідіть і проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
У роздумах над сьогоднішнім Євангелієм, мені допомогло те, що я спробував уявити собі цю подію. Ісус сидить осторонь, немає натовпу людей і супутнього шуму. Є лише лише учні, які сидять неподалік біля вогню. У певний момент Ісус починає кликати їх до себе. Як він це робить? Він обирає їх, називаючи на ім’я! Він знає кожного з них, знає їхні сильні й слабкі сторони. Він кличе Церкву! Вражає, кого Він обирає учнями і свідками – зверни увагу, хто вони, яку освіту мають? Бог не вибирає обдарованих, Він обдаровує вибраних. Це змусило мене замислитися: як я дивлюся на своїх братів і сестер у Церкві? Чи шукаю я в них добро – як Ісус знаходив в апостолах? Чи я все ж оцінюю і критикую, зосереджуючись на баченні “досконалої Церкви”, яку Ісус не заснував, якщо ми подивимось на тих, кого Він обрав своїми учнями.
У другій частині тексту Господь Ісус доручає місію тим, хто має стати новим Ізраїлем, тобто закладає основи Церкви. До чого ж Він закликає учнів? Чому ця місія є такою важливою? А може, читаючи це, запитаю запитати Його, до чого Він кличе мене?
Ісус каже: “Ідіть і проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне” (Мт 10:7), тобто запрошує нас вирушати в дорогу, бо саме в дорозі ми можемо говорити кожному, кого зустрінемо, про Боже Царство. Якщо порівняти своє життя з дорогою, то мій похід розпочався з першої катехизації в школі чи дитячому садку, продовжився під час навчання, а як він виглядає зараз? Чи не зробив я припадком довгу зупинку від Бога, не маючи ні плану, ні бажання продовжувати? Кому я розповідав про Ісуса останнім часом? Чи маю я відвагу розповісти про Нього своєму чоловікові/дружині, дитині, друзям по сусідству чи на роботі? Коли я востаннє приєднувався до іншої людини, йшов з нею в ногу, слухав, що вона говорить, щоб зрозуміти, звідки вона прийшла і куди прямує, а потім розповідав їй про Бога?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи Ісусе, запрошую Тебе на мою життєву дорогу. Будь ласка, будь моїм супутником і провідником. Дай мені сили, щоб я мав відвагу говорити про Тебе.