Ходити у Святому Дусі – це зануритися в благодать хрещення (Мт 3, 13-17)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina >>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 3, 13-17
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу прийшов Ісус з Галілеї на Йордан до Йоана, щоб ним бути охрещеним. Йоан же стримував Його, кажучи: «Це мені потрібно бути охрещеним Тобою, а Ти йдеш до мене?» Відповідаючи, Ісус сказав йому: «Облиш тепер, бо так належить нам виконати всю справедливість». Тоді Йоан дозволив Йому. Охреcтившись, Ісус відразу вийшов з води. І ось відчинилися Йому небеса, і Він побачив Духа Божого, котрий спускався, як голуб, та сходив на Нього. І ось, почувся голос з неба: «Це є Син Мій улюблений, якого Я уподобав». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Ісус входить в Йордан не з необхідності, а з любові. Він стає там, де стоїть людина – в місці потреби, крихкості та прагнення нового початку. Це перша правда про моє хрещення: Бог не спасає мене на відстані. Він увійшов у моє життя, в мою історію, в мій хаос – і там сказав своє “так” над моїм існуванням. Хрещення Ісуса не було омиванням від гріха, але актом солідарності й передвістям хреста. Моє хрещення також було не просто ритуалом з минулого, але подією, яка назавжди вписала мене в логіку дару і жертви. Я був занурений у Його смерть, щоб жити Його життям.
Відкрите небо нагадує мені, що я не залишений сам на себе. Я був відкуплений, і моє життя має доступ до Отця навіть тоді, коли я відчуваю себе далеким. Хрещення дало мені нову тотожність – я є дитиною Божою, улюбленою не за заслуги, а з чистої благодаті. Тому моє духовне життя не починається з питання: “що маю робити?”, а з питання: “хто я?”. Якщо я забуваю, що є улюбленою дитиною, тоді моя віра стає страхом, обов’язком або втечею. Хрещення нагадує мені, що я можу жити зі стосунків, а не з необхідності щось доводити Богові.
Святий Дух сходить, але хрещення не закінчується обдаруванням – воно посилає. Моє життя має бути свідченням: не обов’язково гучним, але правдивим. Повертаючись до свого хрещення, я запитую себе, чи живу як той, хто відкуплений і посланий, чи як той, хто забув, ким є.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи Ісусе, дякую за моє хрещення, в якому Ти зробив мене Своїм і відкрив наді мною небо. Нагадуй мені, що я Твоя улюблена дитина, навіть коли гублю дорогу й сумніваюся в собі. Віднови в мені благодать відкуплення, щоб я жив не в страху, а у свободі серця. Зішли на мене Твого Духа, щоб Він формував моє мислення, вибір і стосунки. Зроби моє життя ясним знаком Твоєї присутності для інших. Дай мені відвагу свідчити про Тебе тим, ким я є і як я живу. Амінь.