Ходити у Святому Дусі – це жити в тіні Всевишнього (Пс 91, 1-2. 14-15аб. 15в-16)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 91, 1-2. 14-15аб. 15в-16
Рефрен: На Тебе, Боже, покладу надію.
1.Хто живе під захистом Всевишнього, *
у тіні Всемогутнього буде жити.
Нехай він Господу скаже: †
«Ти – мій притулок, моя твердиня, мій Бог, *
я на Нього покладатиму надію».
2.Адже він припав до Мене, – і Я дам йому спасіння. *
Прославлю його, бо Моє Ім’я пізнав він.
Закличе він до Мене – *
і Я до нього відізвуся.
3.Я з ним у недолі, – *
Я його визволю і прославлю.
Я насичу його довгим віком *
і покажу йому своє спасіння!
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Сьогоднішній псалом говорить про особливий вид стосунків із Богом, до яких усі ми покликані. Бог очікує від мене, щоб я припав до Нього і цілковито Йому довірився. А тоді Він мене огорне своєю опікою і вислухає мої молитви.
Але ця повна довіра Богові є для мене такою важкою! Радше я схильний жити за принципом: «як тривога — то до Бога», а щодня реалізовувати власні плани, покладаючись на свої сили та свої гарантії безпеки.
Тимчасом Він прагне справжніх, близьких стосунків зі мною — побудованих не на страху й не на корисливому використанні Його як «золотої рибки», що виконує наші бажання, а на повній довірі, на довіренні себе Йому — реальному, яке проявляється в конкретних рішеннях мого життя. Йдеться про те, щоб не жити так, ніби Бога немає, згадуючи про Нього лише тоді, коли самі вже не можемо впоратися, а жити у вірі, в духовному єднанні з Ним щодня. Приймати кожне рішення разом із Ним і довіряти Йому кожну свою турботу й кожну радість.
Така довіра не є легкою і не приходить сама собою. Але вона зростає в міру того, як я дедалі більше пізнаю Бога і переконуюся, що Йому справді можна і варто довіряти. Що Він справді є і справді має силу діяти в моєму житті згідно зі Своїми обітницями (тому Псалом каже: «Прославлю його, бо Моє Ім’я пізнав він» — Пс. 91, 14).
Бог не обіцяє життя без турбот і проблем. Але запевняє, що буде зі мною в кожному стражданні («Я з ним у недолі» — Пс. 91, 15). Перебування в таких стосунках із Богом приносить свободу («Я його визволю» — Пс. 91, 15) — свободу від страху перед майбутнім і від жалю за тим, що минуло або пішло не так. Свободу від безперервної боротьби за своє і від пошуку безпеки власними силами.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Боже, Ти — моя пристановище і моя твердиня, Боже мій, на Якого я уповаю. Огорни мене Своєю опікою і дай мені пізнати Твоє ім’я, щоб я вмів ще повніше Тобі довіряти і завжди перебувати при Тобі. Щоб мені більше не доводилося гарячково шукати власних гарантій безпеки і боротися своєю силою. Сьогодні я віддаю себе під Твою опіку, довіряю Тобі все моє життя.