Ходити у Святому Дусі – це дізнатись таємницю щастя (1 Мак 4, 36-37. 52-59)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina>>>

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

1 Мак 4, 36-37. 52-59

Читання з Першої книги Макавеїв.

Тими днями Юда та його брати сказали: «Оце роз­громлений наш ворог! Ходімо і очистьмо храм та по­святімо!» І зібралося все військо й пішло на гору Сіон. Двадцять п’ятого дня дев’ятого місяця – місяця Ха­селев – сто сорок восьмого року встали вони вранці і принесли, за Законом, жертву на новому жертовнику для всепалень, який зробили. Жертовник був посвяче­ний під спів пісень і під гру на гуслах, арфах та цимбалах тієї самої пори й того самого дня, коли язичники його осквернили. Увесь народ упав обличчям до землі, й по­клонились та благословили небо, яке їм сприяло. Вісім днів тривала посвята жертовника, і з радістю були при­несені всепалення й жертви визволення й хвали. Пе­редню сторону храму приоздобили золотими вінцями й маленькими щитами, поправили двері й священицькі покої, поставили до них замки. Вельми велика була радість у народі, а ганьба, яку завдали язичники, була змита. Тоді Юда та його брати й уся громада Ізраїля ухвалили, щоб дні посвяти жертов­ника святкувалися у свою пору щороку вісім днів, почи­наючи від двадцять п’ятого дня місяця Хаселев, з раді­стю та веселощами.  Слово Боже.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Автор книги чітко зазначає, що очищення храму і можливість знову приносити в ньому жертви є причиною щастя для ізраїльтян. Вісім днів тривала посвята жертовника, і з радістю були при­несені всепалення й жертви визволення й хвали. Їхнє щастя виражалося в радості: Вельми велика була радість у народі, а ганьба, яку завдали язичники, була змита. 

Що ж показує нам це Слово Боже? Воно показує нам суть щастя і його джерело. Тому що щастя нам може дати тільки Бог, який є джерелом щастя. Часто, в пошуках щастя, ми шукаємо його там, де його немає. І, хоча ми і потребуємо матеріальних благ, але вони зрештою не дадуть нам щастя. Депресія, яка вражає сучасні заможні суспільства, проявляється у глибокому смутку.

Суть щастя влучно сформулював в одному зі своїх послань святий Шарбель, ліванський монах: “Люди шукають щастя там, де його не можна знайти, а саме на цьому світі, оскільки ми не були створені для світу. Якби ми були створені для світу, то залишилися б у ньому. Гроші не звільняють людину від кайданів, вони лише роблять їх блискучими. Людина не може дати щастя іншому, бо не володіє ним, його може дати тільки Христос”.

Не дасть нам щастя і поверхневе ставлення до віри, а відтак і до живого Бога. Нам потрібно дивитися на події нашого життя через призму страждань і смерті Ісуса, щоб воскреснути з мертвих і пережити зіслання Святого Духа. Бо тільки в цьому полягає таємниця радості і щастя. Без Ісуса також є страждання, але немає воскресіння. Без Ісуса страждання руйнують, а з Ісусом “журба ваша у радощі обернеться.” (Йн 16,20).

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Ісусе, прошу Тебе, відкрий мені суть щастя в моєму житті. Дозволь мені відчувати радість там, де я є, і в тому, що я роблю.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”