Ходити у Святому Дусі – це дякувати і захоплюватись Божими діяннями (2 Сам 7, 18-19. 24-29)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
2 Сам 7, 18-19. 24-29
Читання з Другої книги Самуїла.
Після слів Натана до Давида цар увійшов у намет і, сівши перед Господом, промовив: «Хто я, о Господи, мій Владико, і що таке мій дім, що Ти привів мене аж до того? І то ще мало видалось у Твоїх очах, о Господи, мій Владико; Ти поширив також обітниці Твої на дім Твого слуги геть на часи далекі. І це є законом людським, Господи, мій Боже! Ти встановив собі Твій народ Ізраїля Твоїм народом повіки, і Ти, Господи, став його Богом. А тепер, Господи Боже, держи те слово, що Ти мовив про слугу Твого і його дім, повіки й зроби так, як мовив. Тоді звеличиться повіки Твоє Ім’я, і тоді скажуть: “Господь Воїнств – Бог над Ізраїлем!” І дім слуги Твого Давида твердо стоятиме перед Твоїм обличчям. Бо то Ти, Господи Воїнств, Боже Ізраїля об’явив Твоєму слузі, кажучи: “Збудую тобі дім!” Тому слуга Твій і насміливсь був молитися до Тебе в такій молитві. Отож, Господи, мій Владико, Ти – Бог, і Твої слова – правда, й Ти сказав слузі Твоєму цю благу річ. Зволь же благословити дім слуги Твого, щоб він вічно стояв перед Твоїм обличчям, бо Ти, Господи, мій Боже, мовив, і Твоїм благословенням дім слуги Твого буде благословенний повіки». Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Яке ж смирення мало бути в царя Давида, що він зміг молитися в повній правді про себе: Хто я, о Господи, мій Владико, і що таке мій дім, що Ти привів мене аж до того? І то ще мало видалось у Твоїх очах, о Господи, мій Владико; Ти поширив також обітниці Твої на дім Твого слуги геть на часи далекі?Що вражало живого Бога у поставі молодого Давида? Це була смиренна віра: «Ти йдеш на мене з мечем і довгим списом і коротким. Я ж іду на тебе в ім’я Господа Сил, Бога ізраїльських лав, якого ти зневажив. Сьогодні ж таки Господь видасть тебе в мої руки, я тебе вб’ю, відсічу голову від твого тіла”. Це була віра, яка породжувала впевненість, захоплення, вдячність, здивування. Віра, яка дозволяла Давидові пережити всі найскладніші моменти його життя. А ти є людиною віри? Чи просиш ти наполегливо про зростання у вірі?
Давид, що стоїть перед Богом, не сперечається, не торгується. Він стоїть перед Богом, вражений Його вірністю і любов’ю. Його віра і смирення виражають вдячність і захоплення. Бога неможливо перевершити у щедрості. Можливо, саме тому Давид створює псалми, співає і танцює перед Божим ковчегом, щоб таким чином висловити свою вдячність, любов, захоплення. Його пісні сягають небес і передаються наступним поколінням, щоб доторкатися сердець людей у їхній боротьбі, у їхньому прославленні Бога та сповідуванні віри. Ці пісні настільки цінні в Божих очах, що Церква протягом століть молиться ними на Літургії Годин. Можеш молитися так: Отче Небесний, дякую Тобі за Твою вірність, любов, щедрість. Дякую Тобі за Давида, який надихає мене в моїй вірі, в моїй боротьбі. Дякую за його здивування і захоплення.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Біблійна вервиця:
Великі зернята: Давид увійшов у намет і, сівши перед Господом, промовив: «Хто я, о Господи, мій Владико, і що таке мій дім, що Ти привів мене аж до того?
Малі зернята: Господь Воїнств – Бог над Ізраїлем!