Ходити у Святому Дусі – це доторкатись Ісуса (Мк 6, 53-56)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 6, 53-56
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус і Його учні прибули до Генісаретської землі й причалили. Коли вони вийшли з човна, люди відразу, впізнавши Його, оббігли всю ту околицю і почали на ложах приносити хворих туди, де чули, що Він знаходиться. І куди б Він не входив: до сіл, міст, хуторів – скрізь на майданах клали недужих і благали Його, щоб хоч до краю Його одягу доторкнутися, а ті, хто торкався до Нього, зцілялися. Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Євангелист Марко описує діяльність Ісуса в Генісаретській землі між першим помноженням хліба і подальшим заспокоєнням озера та дискусією про виконання Закону. Фраза “відразу впізнавши Його” описує мешканців як тих, які, побачивши, що Учитель прийшов до них, максимально використали можливість зустрітися з Ним. Як їхнє ставлення контрастує зі словами, сказаними раніше, що описують учнів, які не зрозуміли події з хлібами, бо їхні серця були закам’янілими. Вони постійно були з Ісусом, коли Він чинив чуда, спав, їв і навчав. Але саме жителі Генісаретської землі розпізнали в Ньому Бога.
Хвилювання, напевно, було величезним, а інформація поширювалася блискавично, незважаючи на мізерність засобів масової інформації. Такою є сила свідчення! Скількох свідчень у житті ми змогли вислухати — і, крім короткого зворушення, вони не спричинили того, щоб ми побігли говорити про Ісуса. Чи свідчення було слабким, чи Бог перестав зцілювати, чи ми, як і учні, закам’яніли серцем? У Біблії серце є символом життя, джерелом емоцій і почуттів та місцем зустрічі з самим Творцем. Саме в ньому схована правда про нас. Промовистим є його затвердіння. Живильна кров перестає циркулювати, а емоційна сфера в нас згасає. Людина-валун – нечутлива і нерухома. Страшна хвороба. Чи торкається вона і мене?
Ще одна річ захоплює мене в мешканцях Генісарету.Вони приносили хворих на відкриті місця. Не приховували своєї бідності, недоліків чи слабкостей, а навпаки — відкривали все це, щоб цілюща присутність Ісуса перемагала. І так сталося, бо всі, хто торкався до Нього, зцілялися. Чи я вже відкрив перед Ісусом власну бідність, мої нестачі й слабкості, щоб, як вони, пережити таке ж зцілення?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Ісусе, зціли закам’янілість мого серця, щоб я міг стати перед Тобою таким, яким я є.