Ходити у Святому Дусі – це досвідчити дотик Ісуса (Лк 7, 11-17)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 7, 11-17

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу Ісус пішов до міста, яке зветься Наїн, і ра­зом з Ним пішли Його учні та численний натовп. Коли ж Він наблизився до міської брами, то ось виносили мерт­вого – єдиного сина у матері, яка була вдовою; був з нею багатолюдний натовп з міста. Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: «Не плач!» Підійшовши, Він доторкнувся до мар; а ті, які  несли, стали. І Він сказав: «Юначе, кажу тобі: встань!» І мерт­вий сів та почав говорити. Тож Ісус віддав його матері. А всіх охопив страх, і вони прославляли Бога, кажу­чи: «Великий пророк постав між нами», а також: «Бог відвідав свій народ!» І розійшлася ця мова про Нього по всій Юдеї та по всій країні.  Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Коли Марія втратила свого єдиного сина і залишилася без опіки, за наказом Ісуса про неї подбав святий  Йоан.  Ми можемо  шукати різні  значення  (іноді перебільшені) у цьому дорученні Матері Йоанові, але, без сумніву, Ісус просто таким чином подбав про Її прожиток. Як вдова і бездітна, вона не мала жодного шансу в тогочасній соціальній системі на будь-яку підтримку і турботу. Про Її майбутнє і безпеку Ісус думав в момент смерті – це промовляє мені сильніше, ніж тлумачення про прийняте материнство для всіх людей. Я знаю, що Ісус думає і про мене – про мою безпеку, моє майбутнє. Це допомагає довіряти, коли сувора реальність показує, як виглядатиме моя пенсія (якщо вона взагалі буде).

Євангеліст зазначає, що Ісус доторкнувся до мар (похоронні ноші). В єврейській культурі та релігії дотик до мертвих і предметів, пов’язаних з ними, мав наслідком ритуальну нечистоту. Проте Він робить це, не боячись порушити правила – Він знає величезну цінність дотику для нашого життя. Він знає, скільки добра можуть принести одні обійми. Знає, скільки зла може заподіяти один поцілунок. Його торкалися хворі, Його торкалися жінки; для декого навіть дотик лише до краю Його одежі означав зцілення.

Як виглядає дотик у твоєму житті? Скільки його ти даруєш іншим? Скільки здатен отримувати? Подумай, де ти найсильніше відчуваєш дотик Ісуса. У Слові Божому? В Євхаристії? У спільній молитві? В адорації? Подякуй Йому за це особливе місце, де Він торкається твоїх мар і допомагає воскреснути.

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Доторкнися, Господи, до моїх очей, щоб я прозрів. Щоб побачив, ким я є і ким я можу стати з Тобою.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”