Ходити у Святому Дусі – це довіряти, що Він приходить на допомогу нашій слабкості (Рим 8, 26-27)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Рим 8, 26-27
Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.
Брати! Дух допомагає нам у наших немочах; адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями. А Той, хто досліджує серця, знає, які бажання Духа, бо Він заступається за святих з Божої волі. Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Так часто буває, що ми намагаємося молитися, але думки розпорошуються, серце здається порожнім, а слова молитви не виражають того, що ми відчуваємо. В такі хвилини може виникати спокуса вважати молитву невдалою або позбавленою цінності. Тим часом святий Павло нагадує, що справжня молитва залежить не лише від нашої здатності зосереджуватися чи від гарних слів. Святий Дух, Який живе в нас, молиться в нас і за нас — навіть тоді, коли ми самі цього не вміємо. Наша слабкість, яку ми часто сприймаємо як перешкоду, стає простором дії Святого Духа. Саме там, де людина переживає власну безпорадність, Бог може почати діяти.
«Невимовні зітхання» — це порух серця, що виходить за межі мови; тиха туга, наші прагнення та почуття, які важко втілити у слова. Святий Дух знає наше серце краще, ніж ми самі, і якщо ми лише відкриваємося на Його тихий подих, Він перемінює наші незграбні спроби молитви на досконалий заклик, згідний з Божою волею.
Сьогоднішнє слово — це запрошення до довіри. Нам не потрібно все тримати під контролем, не потрібно «вміти молитися» в людському розумінні. Достатньо стати перед Богом у правді — з тим, що є в нашому серці: з радістю, болем, втомою чи мовчанням. Святий Дух зробить решту. Нехай ця свідомість приносить мир: навіть у нашій слабкості відбувається зустріч із Богом. А можливо, саме тоді вона є найповнішою.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Святий Духу, прийди до моєї слабкості. Коли я не вмію молитися, молися в мені і за мене. Перемінюй моє мовчання на благання, згідне з Божою волею, і навчай мене довіряти, що коли б я не взивав до Тебе, Ти завжди поруч зі мною. Амінь.