Ходити у Святому Дусі – це довіряти Божому милосердю (Лк 23, 35-43)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina>>>

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 23, 35-43

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу насміхалися над Ісусом начальники, кажу­чи: «Інших спасав, тож нехай спасе і cебе cамого, якщо Він Христос, Божий Обранець!» Глузували з Нього й вої­ни; вони, приступаючи, по- давали Йому оцет і казали: «Якщо Ти – Цар юдеїв, спаси cебе!» А був і напис над Ним: «Це – Цар юдеїв». Один із розп’ятих злочинців лихословив Його, кажу­чи: «Хіба Ти не Христос? Спаси cебе й нас!» А другий обізвався і, докоряючи йому, сказав: «Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на таке засуджений? Але ми – справедливо, бо дістаємо належне за те, що вчинили! Він же нічого поганого не зробив». І додав: «Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє». А Він сказав йому: «Воістину кажу тобі: сьогодні ти будеш зі Мною в Раю». Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

У сцені розп’яття Ісуса ми бачимо Сина Божого в момент найбільшого приниження — висміяного, оголеного, страждаючого. Один із розбійників лихословить Його. Але другий, розіп’ятий поруч, бачить у Ісусі не переможеного, а невинного Царя, який страждає з любові. Він не просить про чудо, про сходження з хреста, про звільнення від болю. Він просить лише: «Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє».  

Це коротке речення є визнанням віри. Розбійник впізнає в Ісусі Царя, чиє Царство не від цього світу. Він бачить в Ньому Спасителя, хоча цей Спаситель висить поруч з ним у стражданнях. Це парадокс віри: вірити в Бога і довіряти Йому, коли все навколо – зради, війни, несправедливість, страждання – ніби заперечує Його силу. Ісус відповідає з безмежною ніжністю: «Воістину кажу тобі: сьогодні ти будеш зі Мною в Раю».

Цим одним реченням Ісус руйнує всі шаблони людського мислення про справедливість. У розбійника вже немає часу, щоб виправити своє життя. Він не може спокутувати свої провини чи “заслужити” на небо. Але має сокрушене серце та віру. І цього достатньо. Ця сцена нагадує нам, що Боже милосердя не знає меж. Ніхто не є надто далеко чи надто грішний, щоб повернутися до Бога. Достатньо одного щирого акту довіри, одного “згадай мене“, сказаного з глибини серця. Чи вмію я так довіряти? І чи молюся про навернення і довіру Божому милосердю для тих, хто не вірить у своє спасіння?

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Господи Ісусе, розп’ятий Царю, навчи мене вірити в Твою присутність навіть тоді, коли все навколо здається темрявою. Дай мені смиренне серце, яке може сказати: “згадай про мене” і прийняти Твоє милосердя. Амінь.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”