Ходити у Святому Дусі – це давати смак світу (Мт 5, 13-16)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 5, 13-16

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Ви – сіль землі. Якщо сіль опрісніє, то чим її посолити? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди. Ви – світло світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі. І не запалюють світильника, аби поставити його під велику посудину на зерно, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі. Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, який на небесах».    Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Ви – сіль землі. Сіль – це насамперед приправа; без солі їжа втрачає свій смак. Який “смак” учня Ісуса, що змінює смак світу? Прийняття і життя істиною про те, що всемогутній Бог послав свого Сина у світ, щоб світ через Нього був спасенний. Чи може хтось, хто має зі мною справу, помітити це в конкретних проявах щоденного життя? Те, що Ісус є для мене цінністю, і що певні речі я роблю — або навпаки, не роблю — саме через Нього?

Якщо сіль опрісніє, то чим її посолити? Сіль втрачає смак тоді, коли Ісус перестає бути для мене найважливішим, коли різні життєві обставини витісняють його на другий план. Ми не є ані сіллю землі, ні світлом світу, якщо маємо два “обличчя”: поводимося і говоримо одне в середовищі Церкви та віруючих, а зовсім інше — «у світі»: на роботі, в університеті, серед сусідів і знайомих. Віра не є нашою приватною справою: Кожний, отже, хто визнає Мене перед людьми, того і Я визнаю перед Моїм Отцем Небесним. Хто ж мене зречеться перед людьми, того й Я зречусь перед Отцем Моїм Небесним (Мт 10:32-33).

Ми всі покликані бути свідками Ісуса. Сьогоднішнє Слово чітко вказує, що ми є “для світу”. Свідок — це той, хто щось бачив і чув, а потім про це розповідає. Ми не можемо знати Ісуса лише з розповідей — ми маємо Його побачити і почути: через Боже Слово, молитву, адорацію, Таїнства. Як Марія Магдалина: “Бачила Я Господа”, – та й що Він це їй повідав. Подумай, що можеш ти сам зробити , щоб побачити Господа? Як Бог кличе особисто тебе додавати смаку твоєму оточенню?

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Отче, я прошу тебе в ім’я Ісуса про Духа, який творить і перетворює, який вчить мене бути сіллю і світлом для навколишнього світу. 

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”