Ходити у Святому Дусі – це вчитися витривалості (Як 5, 7-10)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Як 5, 7-10
Читання з Послання святого апостола Якова.
Брати, будьте довготерпеливі до Господнього приходу. Ось хлібороб очікує дорогоцінного врожаю від землі, терпляче очікує його, доки випадуть ранній та пізній дощі. Довготерпеливі будьте й ви; зміцніть ваші серця, адже прихід Господа вже наблизився. Не нарікайте один на одного, брати, щоб вам не бути засудженими. Ось Суддя стоїть перед дверима. Брати, майте за приклад страждання і довготерпіння пророків, які промовляли Господнім Ім’ям. Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Слова Якова звучать як лагідне, але рішуче нагадування, що шлях слідування за Ісусом – це процес. Він вимагає терпеливості, тобто здатності витримувати те, що не приносить плоди одразу, та витривалості – перебування поруч з Тим, хто сам вірно перебуває з нами. Яків не каже: “Будьте сильними і не падайте”, але “будьте довготерпеливі”. Це вже передбачає, що втома, моменти слабкості і сумнівів є невід’ємними складовими шляху учня. У духовному житті змінюються пори року: є літо ентузіазму, весна відродження, але також зима посухи і осінь непевності. Яків відсилає нас до образу хлібороба, який чекає на врожай – він виконав свою роботу, решта від нього не залежить.
А якби поглянути на втому в цьому світлі – як на етап зростання, а не його заперечення? A на зміцнення серця не як раптове повернення сил, а як на повернення до джерела? Іноді нам може здаватися, що наше духовне життя безплідне, мляве. Зовнішні умови теж не дуже сприятливі…. А що, як у такі моменти просто довіритися Богові? Тривати в очікування настання світанку? Так само, як хлібороб пам’ятає про циклічність пір року, так і ми можемо повертатися до моментів, коли Бог вів нас, піднімав, перетворював. Духовна пам’ять стабілізує серце. Простір зміцнення серця – це таїнства. У них ми можемо бути певні дії Бога. Плюс світло Божого Слова…. тихе перебування перед Господом….
“Прихід Господа вже наблизився” – це не погроза, а обітниця. Це означає: ти не залишений сам. Твоя праця, боротьба, навіть твоя невірність оточені Його вірністю. Він приходить у моменти, коли найменше це помічаємо: у слові, у жесті іншої людини, в мирі, що несподівано повертається. Він є і Він діє… Зберігай пильність. Будь терпеливим. Світанок вже близько.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи, зміцнюй моє серце, коли я слабну і втрачаю сили. Навчи мене терпеливості, яка народжується з довіри до Тебе. У хвилини сумнівів дай мені світло, яке не дасть мені заблукати. Нагадай мені, що Ти поруч, навіть коли все мовчить. Наповни моє серце миром, якого я сам не можу дати. Веди мене крок за кроком дорогою витривалості. Нехай щодня Твоя вірність стає моєю надією. Амінь.