Ходити у Святому Дусі – це вийти зі свого Єгипту (Вих 12, 37-42)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Вих 12, 37-42
Читання з Книги Вихід.
Тими днями рушили сини Ізраїля в дорогу від Рамсесу до Суккот, десь шістсот тисяч чоловіків, що йшли пішо, не рахуючи дітей. І мішаного народу сила знялось із ними, і вівці й худоба, дуже велика отара. З тіста, що взяли з Єгипту, понапікали вони опрісноків; бо тісто ще не заквасилося; їх бо виганяли з Єгипту, то вони не могли гаятись та й навіть не приготували собі припасів на дорогу. Проживали ж сини Ізраїля в Єгипті років чотириста тридцять. І по чотириста тридцятьох роках, цього самого дня, усі полчища Господні вийшли з Єгипту. Та ніч була ніччю чування для Господа, коли вивів їх із землі Єгипетської. Тому ніч це Господня, щоб чували в ній на честь Господа всі сини Ізраїля з роду в рід. Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Сьогоднішній уривок з Книги Вихід розповідає про вихід ізраїльтян з єгипетського рабства. Це був вихід у час, визначений Богом Яхве – проживали ж сини Ізраїля в Єгипті років чотириста тридцять. І по чотириста тридцятьох роках, цього самого дня, усі полчища Господні вийшли з Єгипту. Варто запитати, чому ізраїльтяни опинилися в цій неволі. Єгипет був величезним благословенням для сім’ї Якова. Це було місце, де вони врятувались від голодної смерті. Саме там для Якова “воскрес” його мертвий син Йосиф, який був проданий братами. Це також було місцем початку процвітання в родючій землі Ґошен. Однак, наступні покоління ізраїльтян, через багатство, забули про Бога. В дорогоцінних прикрасах вони вбачали свої гордощі (Єз 7:20).
У людській природі є щось таке, що людина забуває про живого Бога, коли вона живе в достатку. Можливо, багатство, надлишок чогось у твоєму житті призводить до того, що забуваєш про Бога живого? Можливо, занедбуєш свої стосунки з Ним, тому що заклопотаність тим, щоб мати ще більше чогось, займає весь твій час?
Людина може вийти зі своєї неволі лише тоді, коли сама визнає, що в цій неволі перебуває, або коли ця неволя настільки гнітюча і руйнівна, що змушує людину кричати про порятунок, бо вона сама не в змозі допомогти собі. Вихід з єгипетського рабства був настільки важливою подією для ізраїльтян, що кожного року Ізраїль святкував пасху, щоб пам’ятати і щоразу наново переживати ці події. І стане вам цей день на спомин, і ви святкуватимете його як свято Господнє; з роду в рід святкуватимете його як вічну постанову (Вихід 12:14) Ти можеш молитися так: Ісусе, дозволь мені побачити мої хвороби і їх причини. Прошу Тебе про дар внутрішньої свободи, щоб міг служити Твоєму Царству.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Біблійна вервиця
Великі зернята: Проживали ж сини Ізраїля в Єгипті років чотириста тридцять. І по чотириста тридцятьох роках, цього самого дня, усі полчища Господні вийшли з Єгипту.
Малі зернята: Та ніч була ніччю чування для Господа, коли вивів їх із землі Єгипетської.