Ходити у Святому Дусі – це визнавати Ісуса словом і життям (Мт 10, 26-33)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 10, 26-33
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус сказав своїм апостолам: «Не бійтеся людей, бо немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим. Те, що кажу вам у темряві, кажіть при світлі; і те, що на вухо чуєте, проповідуйте на дахах. Не бійтеся тих, хто вбиває тіло, душі ж убити не можуть; бійтеся більше Того, хто може і душу, і тіло погубити в геєні. Хіба два горобці не продаються за асарія? Проте жодний з них не впаде на землю без волі вашого Отця. А у вас усе волосся на голові пораховане. Тож не бійтеся, бо ви цінніші за багатьох горобців. Кожного, хто визнає Мене перед людьми, визнаю і Я його перед Моїм Отцем, який на небесах, а хто відречеться від Мене перед людьми, відречуся його і Я перед Отцем Моїм, який на небесах». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Заклик Ісуса «Не бійтеся» з’являється в Євангелії від Матея в контексті проголошення Доброї Новини та переслідувань за віру. Ісус попереджає, що, оскільки Учителя відкинули, то й Його учнів також відкинуть. Він знає наші серця, знає, як важко нам у деяких ситуаціях і середовищах визнати Його – ми боїмося думки інших, відкинення, нерозуміння, висміювання. Страх призводить до того, що ми іноді приховуємо свою віру, мовчимо тоді, коли мали б ясно засвідчити свою приналежність до Христа, не визнаємо себе частиною Церкви.
Одразу після слів про мужність Ісус говорить про ніжну опіку Отця. Якщо Бог піклується про найменшого горобця, то наскільки ж більше Він піклується про кожного з нас! Він знає наше життя в найдрібніших деталях — «у вас усе волосся на голові пораховане». Ми не є анонімними в очах Бога. Ми відомі Йому, люблені Ним і постійно оточені Його опікою. Християнська відвага полягає не у відсутності страху, а в довірі до Божих обітниць. Я не є відважним тому, що все контролюю. Я відважний, бо знаю, що моє життя перебуває в руках Отця. Навіть тоді, коли я не розумію подій, я можу Йому довіряти.
Сьогоднішнє Євангеліє ставить конкретне питання: чи визнаю я Ісуса перед людьми? Чи маю відвагу словами, але також — а може, передусім — стилем життя, чесністю, прощенням, вірністю сумлінню, любов’ю до ближніх свідчити правду Євангелія всюди, де я є: вдома, на роботі, серед сусідів, у відпустці? Кожен день дає нагоду для такого свідчення.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи Ісусе, звільни мене від страху перед людською думкою. Навчи мене більше довіряти Тобі, ніж власним побоюванням. Зроби так, щоб я відважно визнавав Тебе словом і життям, пам’ятаючи, що я є цінний в очах Твого Отця. Амінь.