Ходити у Святому Дусі – це бути пророком в своєму оточенні (Мк 6, 1-6)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 6, 1-6
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус пішов до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні. А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато з тих, хто слухав, дивувався, кажучи: «Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками? Хіба Він – не тесля, не син Марії та не брат Якова, Йосії, Юди і Симона? Хіба не Його сестри тут з нами?» І вони спокушалися через Нього. А Ісус їм відповідав, що пророк буває без пошани лише у своєму рідному краї, серед своїх рідних і у своєму домі. І не міг Він там жодного чуда зробити, тільки оздоровив декількох недужих, поклавши на них руки. І дивувався їхньому невірству. Тож обходив довколишні села, навчаючи. Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
І вони спокушалися через Нього – хіба ми не схожі на тих мешканців Назарету. З дитинства ми зростаємо в християнській культурі, в присутності Ісуса (Хрещення, Перше Причастя, Недільна меса,…). Ісус постійно перебуває десь у колі нашого життя. Ми не раз чули, що Він творив чудеса, але не бачимо їх у своєму житті. Можливо, Ісус вже став для нас звичним? Не бачимо в Ньому люблячого Бога і Спасителя? Можливо, ми не помічаємо, що люди, які нас оточують, і звичайні повсякденні події можуть бути знаком Його присутності і діяння? Чи досвідчую Його присутність і дію в моєму житті (моїй Батьківщині)? Чи визнаю Його Господом і Спасителем?
Кажуть, що пророка зневажають на його батьківщині, а лікар не лікує своїх друзів. Ісус зазнав “євангелізаційної невдачі”. На своїй батьківщині в присутності найближчих залишився незрозумілим і зневаженим. Незважаючи на це, він продовжував йти і проповідувати Євангеліє. Для нас це урок, що, часто зіштовхуючись з нерозумінням, презирством, говорячи про Ісуса, ми повинні залишатися вірними Йому, навіть ціною відторгнення. Актуальними тоді слова стають слова: “Як Мене переслідували, то й вас переслідуватимуть” (Йн 15:20). Як поводишся, як реагуєш в ситуаціях невдачі, нерозуміння, неприйняття?
Він дивувався їхньому невірству. Той факт, що Ісус “не міг” творити чудеса в Назареті, не означає обмеження Його сили, але підкреслює брак віри мешканців міста. В атмосфері відкритості, довіри, найскромніше слово може запалити вогонь, може творити чудеса. В атмосфері критики, байдужості чи навіть ворожості найяскравіші чудеса не принесуть плодів. Наше ставлення може бути як допомогою, так і перешкодою для діяння Ісуса. Як я ставлюся до навчання Ісуса?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи, нехай моя віра і любов до Тебе неустанно зростають у буденності повсякденного життя.