Ходити у Святому Дусі – це бути відкритим до ближніх (Євр 13, 1-8)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Євр 13, 1-8
Читання з Послання до євреїв.
Брати! Нехай утверджується братолюбність! Не забувайте гостинності, бо завдяки їй деякі, не відаючи, гостинно прийняли ангелів. Пам’ятайте про в’язнів, наче з ними ув’язнені; про тих, які страждають, бо й ви самі перебуваєте в тілі. Шлюб у всіх нехай буде у великій пошані, й ложе незаплямоване, а розпусників і перелюбників судитиме Бог. У поведінці будьте не грошолюбні, задоволені тим, що маєте. Бо Він сказав: «Я тебе не покину і не відступлю від тебе!» Тому ми відважуємося говорити: «Господь – мені помічник, тож я не боятимусь. Що зробить мені людина?» Пам’ятайте про ваших наставників, які проповідували вам Боже слово, і, пильно вдивляючись у кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. Ісус Христос учора, сьогодні й навіки той самий! Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Сьогоднішній уривок є повчанням про християнське життя. Пам’ятайте про в’язнів, наче з ними ув’язнені; про тих, які страждають, бо й ви самі перебуваєте в тілі. Визначальним є заклик “ПАМ’ЯТАЙТЕ”. Ми живемо в такому темпі, так завалені інформацією, обтяжені обов’язками, змушені запам’ятовувати величезну кількість фактів, дат, обов’язків. Це призводить до того, що ми часто вже не пам’ятаємо нічого з того, що не зобов’язані робити. Ми забуваємо зателефонувати рідним, забуваємо помолитися, забуваємо свої добрі постанови….
Ми відчуваємо себе настільки обтяженими повсякденним життям і турботою про себе і найближчих людей, що часто вже не пам’ятаємо, що потрібно ще про когось піклуватися. Між тим, саме це і відрізняє християн – братерська любов, яка охоплює не лише твоїх найближчих і найрідніших, але й навіть твоїх ворогів! Чи ти дбаєш про когось поза межами твоєї родини? Насамперед, у твоєму серці – чи ти молишся, чи цікавишся, чи переймаєшся долею людей, які не є твоєю найближчою родиною? Чи не відгороджуєшся від людей навіть на рівні розуму – не бажаючи навіть думати і ніяким чином не втручатися в їхнє життя?
Чи пам’ятаєш ти про любов до ближнього у своїх вчинках по відношенню до “чужих” людей? Чи ти доброзичливий у повсякденному житті, готовий допомогти безкорисливо, і навіть витрачаючи при цьому щось зі своїх ресурсів?
У поведінці будьте не грошолюбні, задоволені тим, що маєте. Це є вирішенням проблеми де взяти ресурси сил, часу і бажання любити ближніх. Сильна внутрішня потреба мати високий і дедалі вищий рівень власного життя робить неможливим піклування про життя когось, хто перебуває далі. «Господь – мені помічник, тож я не боятимусь. Що зробить мені людина?». Відданість Богу, повна довіри, захищає людину від надмірної турботи про матеріальний побут, а отже, і від надмірного присвячення себе зароблянню коштів.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Святий Духу, прошу,покажи мені, чи я відкритий на своїх ближніх, чи не заволодів мною егоцентризм, боязке зосередження лише на найближчих мені людях? Як я можу любити більш щиро?