Ходити у Святому Дусі – це бути вдячним (Іс 10, 5-7. 13-16)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Іс 10, 5-7. 13-16

Читання з Книги пророка Ісаї.

Так говорить Господь: «Горе Ассирії, палиці Мого гніву й посоху Мого обурення в Моїй руці! Я посилаю її на народ безбожний, виряджаю її на народ, який Мене гнівить, щоб грабувала його, обдирала до нитки, щоб топтала, немов грязюку на дорозі. Та вона іншої про те гадки, інакше мислить про те її серце: на думці в неї – ви­губити, викорінити чимало народів. Бо вона каже: “Силою моєї руки я зробила те і моєю мудрістю, бо я розумна. Я пересунула границі народів, загарбала їхні скарби і повикидала, немов велет, тих, хто сидить на троні. Моя рука захопила, мов гніздо, багат­ства народів. І так, як забирають покинуті в ньому яйця, я забрала усі землі, а ніхто й крилом не рушив і рота не роззявив і не писнув”. Хіба сокира хвалиться перед тим, хто нею рубає? Хіба пилка пишається перед тим, хто її тягне? Неначе б пали­ця рухала того, хто її піднімає, або кий піднімав того, хто не дерев’яний!» Тому Господь, Бог Сил, пошле худорлявість на її ожирілих, під його славою займеться полум’я, мов по­лум’я пожару.  Слово Боже.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Асирійці не вірили в Яхве і не слухали Його голосу. Вони не запитували Бога Ізраїля про Його волю, а проте виконали її. Господь Бог використав їх, щоб звершити справедливий суд над «народом безбожним». Довкола мене щодня є багато людей, які, можливо, навіть вірять у Бога, але, подібно до асирійців, не слухають Його голосу і не запитують про Його волю. Чи це обмежує Господа Бога в тому, щоб діяти через них в моєму житті? Зовсім ні. Він більший за кожну людину — і праведну, і нечестиву. Чи бачу я Боже діяння у звичайних справах, через людей із найрізноманітнішими поглядами та переконаннями: в доброзичливості на роботі, в тому, що хтось поступився мені місцем у трамваї, в допомозі, яку отримав у державній установі? Кожна людина перебуває в Божих руках, і Він уміє використати кожну обставину, щоб через інших явити нам Свою любов і благодать. Чи вмію я це помічати? Чи вдячний я?

Хіба сокира хвалиться перед тим, хто нею рубає? Господь заохочує нас жити в правді. Це означає, зокрема, добре знати себе, свою життєву історію, розуміти, що нас сформувало і ким ми є, а також добре знати свої сильні й слабкі сторони. Багато людей, коли чують про себе добре (і правдиве) слово, одразу заперечують або применшують його значення. «Гарна сукня». — «Та ні, вона стара, давно висить у шафі». «Ти чудово співаєш». — «Ой, та ні, сьогодні вийшло нечисто». Ми не вміємо з простотою і смиренням прийняти комплімент, відповівши звичайним: «Дякую». А втім, це теж означає жити в правді. Потрібно знати й помічати як свої слабкості, гріхи та поразки, так і все те, що є добрим, вдалим і прекрасним. Лише тоді, коли ми приймаємо обидві сторони нашої людської природи — світлішу й темнішу, — можемо жити в правді.

Бог хотів покарати один народ. Асирія ж хотіла винищити цілі народи. Начебто той самий напрямок, але вже не згідно з Божою волею. Іноді наші добрі прагнення бувають такими ж великими, як і наші життєві амбіції. Натомість Його веління стосуються речей простих і малих. Я хотіла виголосити свідчення в неділю в храмі! А Господь Бог дав мені таку нагоду перед однією людиною. Хіба в Його очах це було менш важливим лише тому, що я розповіла про Нього одній людині, а не ста? Усі наші прагнення, мрії, сподівання, амбіції потребують перевірки в молитві. Чи добре я їх знаю? Чи знаю, за чим тужу, чого прагну, про що мрію? Чи вмію приходити на молитву зі своїми конкретними планами і довіряти Богові випрямлення моїх стежок, вірячи, що Він бажає мого щастя і сповнення більше, ніж я сама?

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Господи Ісусе, навчай мене жити в правді. Дай мені пізнати Тебе, дай мені пізнати себе. Амінь.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”